Повернення акцизної ставки на пальне: чому це стосується всіх громадян

Повернення акцизної ставки на пальне: чому це стосується всіх громадян

Мене особисто дещо дивує дискусія в соціальних мережах щодо доцільності повернення довоєнних ставок акцизного податку на пальне та ПДВ. Ця норма викладена в Законі №7668-Д від 29.08.2022 року. Цитую прямо по тексту : "… тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, але не довше ніж до 1 липня 2023 року". 

Чому ставку скасували

Нагадаю, що ще раніше, а саме 15 березня 2022 року Законом 2120-ІХ в Україні була введена “нульова” ставка акцизного податку у зв’язку з гострою паливною кризою і надзвичайно високою ціною на нафту (до 140 доларів/баррель). Тоді дійсно склалася надзвичайно критична ситуація. Ракетно-бомбовими ударами від рф було знищено велику кількість нафтобаз та об’єктів вітчизняної нафтопереробки. А евакуаційні заходи майже “висушили” запаси пального на АЗС. 

Інша справа, що попри всі мої зусилля, я так і не зміг знайти пояснення чому термін дії  цієї норми Закону був обмежений саме 1 липня, а не, наприклад, закінченням дії правового режиму воєнного стану. Залишимо це на совісті суб’єктів законодавчої ініціативи.

Разом з тим, я категорично не погоджуюсь з паном Гетманцев, який заявив, що скасування акцизного податку та зниження ПДВ до 7%  було хибним. Навпаки, це було єдине, чим влада змогла допомогти операторам паливного ринку доволі швидко стабілізувати ситуацію, а згодом – і подолати паливну кризу. Це потребувало задіяти практично всі можливі власні ресурси операторів ринку  для створення нових логістичних шляхів імпорту з європейських країн, які, до речі, також не були готові до такого сценарію. 

Довоєнний розрахунок не передбачав таких умов

Варто також нагадати, що так зване “державне регулювання цін” на нафтопродукти було скасоване аж 20 травня 2022 року. А до цього моменту, на стелах АЗС, які ще мали пальне, ми могли бачити і 65 грн/літр і навіть 75 грн/літр, бо європейські експортери до ціни ринку додавали ще й таку собі “премію”, яка іноді була 280-320 доларів/тн, що майже повністю компенсувало позитивний вплив нульової ставки акцизного податку на кінцеву ціну. 

Зрозуміло, що довоєнний формульний розрахунок “справедливої ціни” не передбачував таких умов. Багато АЗС були вимушені “балансувати” на грані порушення законодавства. 

Таким чином, “нульова” ставка акцизів, зниження ПДВ до 7% та скасування державного регулювання цін на нафтопродукти зіграли важливу роль в процесі подолання паливної кризи та  ресурсного наповнення ринку.

Отже, дискутувати на рахунок “доцільно-не доцільно” ( це - норми діючого Закону) безперспективно. Тож давайте розглянемо наслідки повернення довоєнних ставок акцизного податку та ПДВ.

Що буде, коли повернуть ставку

Як відомо, кінцевим платником всіх податків є кінцевий споживач, тобто – автовласники і підприємства. Не буду вдаватися до конкретних цін на нафтопродукти після 1 липня 2023 року, бо вони суттєво залежатимуть від європейських цін на нафтопродукти. Зауважу лише, що роздрібні ціни з часом зростуть щонайменше на 19-20% на бензин. На 15-17% – на дизельне пальне та на 6-7% – на скраплений газ.

Не втішна новина полягає ще й в тому, що ОПЕК зараз декларує зменшення об’ємів видобутку нафти. Відтак слід очікувати зростання цін на нафту, що спричинить також і подорожчання нафтопродуктів. 

Зважаючи на те, що сьогодні ми майже на 100% залежимо від імпортної складової, то цього слід очікувати і в Україні. Я вже не кажу про традиційно сезонне зростання цін. З усього цього, виходить, що роздрібні ціни на пальне можуть досягнути рівня квітня-травня минулого року. Це перша погана новина для споживачів.

Дозволю собі також нагадати, що вартість нафтопродуктів напряму впливає на собівартість практично всіх послуг та товарів. 

Починаючи з початку року, навіть при поступовому зниженні цін на пальне, вартість продуктів харчування збільшувалась. Тобто, з 1 липня 2023 року слід очікувати зростання цін не тільки на пальне. І це друга погана новина вже не тільки для споживачів моторних палив, а й для кожного громадянина країни.

Будемо сподіватися, що здоровий глузд переможе

Складні часи очікують також і  самих операторів ринку нафтопродуктів України, яких вже традиційно іноді звинувачують в зростанні цін на  нафтопродукти. Їх чекає досить проблем з переоцінкою залишків нафтопродуктів станом на 1 липня. А будь-який продаж залишків нафтопродуктів після інвентаризації містить в собі прямий збиток 13% від вартості і навряд чи ринкова ситуація дозволить компенсувати цей збиток ціною продажу. 

Схожа проблема виникає також і з постачаннями пального для потреб ЗСУ: до 1 липня 2023 дизельне пальне і реактивне паливо постачається  ЗСУ без акцизу і ПДВ, бензин – також без ПДВ, але з акцизом. Якщо 7% раніше сплаченого ПДВ на сьогодні не компенсується, але йде в залік податкових зобов’язань, що ніяк не “перекривається” маржинальним доходом з продажу, то як і чи буде взагалі бюджетне відшкодування вже повноцінних 20% ПДВ – велике питання.

Щоправда, 3 квітня у Раді зареєстрували законопроект №9174, що передбачає збереження пільгового режиму оподаткування пального на період воєнного стану”.

Будемо сподіватися, що здоровий глузд більшості депутатів переможе.

Але що буде, якщо ні?

Тиск на громадян посилиться

Не секрет, що російська агресія призвела в тому числі і до різкого погіршення економіки України. І абсолютно зрозуміло, що видатки з бюджету суттєво перевищують надходження, але чи посилення податкового тиску на бізнес і громадян – це єдиний метод поліпшення економічної ситуації ? 

З моменту набуття Незалежності, на жаль, в нашій країні це вже стало такою собі традицією. Дійсно, цей метод не потребує особливих здібностей чи фахового досвіду можновладців, але, як відомо, складні часи потребують непростих рішень.  Досвід же європейських країн та США демонструє нам, що в кризовий період доцільніше застосовувати навпаки метод зниження податкового тиску, що стимулює розвиток малого і середнього бізнесу. 

В Чехії, наприклад, в період зростання вартості природного газу, в 2022 році взагалі на 6 місяців скасували плату за електроенергію для населення. Схожі методи також були застосовані і польським урядом. 

А посилення податкового тиску завжди стимулює розвиток різноманітних схем ухилення від сплати податків і зростання тіньового сектору, з якого жодних надходжень до бюджету не буде.

Не зважаючи на такі безрадісні перспективи, хочу на завершення сказати, що країна в цілому і ринок нафтопродуктів, зокрема, переживали складні часи не вперше. Так що і цей складний період якось всі разом подолаємо. Зараз основне – це перемога над ворогом і повернення окупованих територій. Переможемо агресора, подолаємо і будь-які економічні труднощі! Слава Україні!

Леонід Косянчук, експерт нафтогазового ринку

Головне