30 червня завершується термін карантину, який Кабмін узгоджує своїм рішенням. Ще на початку травня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко казав, що уряд розглядає його скасування та проводить внутрішній аудит того, що треба змінити. 14 червня з’явилося підтвердження цього: Кабмін зареєстрував у Раді законопроект про зміни до Податкового кодексу у зв’язку із завершенням карантину.

Хоча після повномасштабного вторгнення більшість українців майже не відчувають вплив карантину, до його строків прив’язана частина законодавства. Що саме зміниться після його скасування?

Обмеження вже не працюють

Перелік обмежень, разом із строками карантину, є у постанові Кабміну №1236. Згідно із нею на час воєнного стану "зелений", "жовтий", "помаранчевий" та "червоний" рівні епідемічної небезпеки не встановлюються на період воєнного стану. Маски, обмеження на масові заходи, вакцинація, заповнення транспорту наполовину, маркування відстані у магазинах не обов’язкові. Уряд лише рекомендує дотримуватися протиепідемічних заходів.

Якщо немає прямої вимоги, то відсутня й відповідальність за порушення карантину за Кодексом законів про адміністративні правопорушення (ст. 44-3). А саме штрафи за відсутність маски (від 170 до 255 грн) та за порушення епідемічних правил (від 17 000 до 34 000 грн для громадян та від 34 000 до 170 000 для посадових осіб).

Карантинні податки

Законопроект про зміни до Податкового кодексу у зв’язку із скасуванням карантину, який 14 червня зареєстрував Кабмін, дуже короткий і стосується двох напрямків:

• реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання. Ця виплата від держави стосувалася витрат на сплату єдиного соціального внеску за найманих працівників та вичерпалася ще у 2021 р. Норми про реєстр планують виключити;
• тимчасового порядку відвантаження етилового спирту для виробництва дезінфекційних засобів.

Це зміни технічні, але у ПКУ є кілька умов, які до завершення карантину прив’язані прямо. Щоб їх скасувати, законопроекти не потрібні. Отже, після завершення карантину автоматично скасують:

• нульовий акцизний податок за літр 100-відсоткового етилового спирту, який використовують для виробництва дезінфекційних засобів. Після скасування буде 133 грн;
• звільнення від податку на додану вартість з ввезення в Україну та з постачання в Україні товарів, що необхідні для запобігання ковіду. Це ліки, медвироби, медобладнання. Перелік таких затвердив Кабмін, і у ньому широких спектр товарів, від апаратів ШВЛ до ібупрофену;
• мораторій на документальні перевірки щодо єдиного соціального внеску (правильності нарахування, обчислення та сплати). Також є умови про штрафні санкції, які прописані у законі про ЄСВ. За деякі порушення, які вчинені з 18 березня 2020 р. до кінця місяця у якому завершиться карантин, не застосовують санкції. А саме за: несвоєчасну сплату чи перерахування ЄСВ. Тоді як звичайні штрафи: 20% від несвоєчасно сплаченої суми чи 10% від неї, якщо саму суму, з якої треба сплатити ЄСВ, нарахували, а сам внесок – ні. Також на час карантину на діє штраф за порушення строків звітності щодо ЄСВ, який зазвичай становить 1020 грн.

Умови субсидій

Субсидіант сплачує індивідуальний обов'язковий платіж за ЖКП. Він індивідуальний, оскільки залежить від доходу сім’ї. Хоча суми у кожного отримувача субсидії різні, формула розрахунку уніфікована. У ній враховують такі складові:

• коефіцієнт доходу домогосподарства. Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім’ї відносно прожмітмінімуму станом на 1 січня року;
• базовий коефіцієнт доходу для субсидії. Це два прожитмінімуми, тобто коефіцієнт дорівнює 2;
• базова норма оплати за послуги. Ось тут після скасування карантину і відбудеться зміна.

Чим вища базова норма оплати, тим більша частка обов'язкового платежу домогосподарства і, відповідно, менша субсидія.

Розмір базової норми плати за ЖКП в разі отримання субсидії зараз становить 15%. Проте ще у жовтні 2019 р. уряд підвищив її до 20%. Поправка мала набрати чинності з 1 травня 2020 р.

Потім постановою №247 Кабмін відстрочив підвищення базової норми. Воно набере чинності з першого числа місяця, який настане після того, коли скасують карантин. Тобто якщо скасують 30 червня, то норма зросте вже у липні.

Регульовані ціни

За законодавством повноваження регулювати ціни різними способами має Кабмін. Зараз діє один із таких різновидів: обов’язкове декларування зміни цін на товари, які мають істотну соціальну значущість.

Суб’єкти господарювання мають декларувати зміну за три дні, якщо ціни збільшуються на 5-10%, за 14 днів, якщо на 10-15%, за 30 днів, якщо на 15% та більше.

Зараз вимоги розповсюджуються на такі товари:

• гречану крупу;
• цукор-пісок;
• пшеничне борошно;
• вермішель з борошна вищого сорту;
• молоко у плівці жирністю 2,5%;
• хліб житньо-пшеничний;
• курячі яйця категорії С1;
• тушка та четвертина тушки курячої;
• негазована мінеральна вода;
• вершкове масло жирністю 72,5%;
• батон;
• соняшникова олія;
• природний газ;
• електроенергія;
• бензини марок А-95 та А-92;
• дизельне пальне.

Цей різновид регулювання діє понад три роки. Враховуючи нинішню вартість, у тому числі й соціально значущих товарів, можна констатувати, що він не надто дієвий. Проте це умови, які прив’язані саме до строків карантину. Після скасування не буде й таких.

Якщо Кабмін не перегляне вимоги, то щодо цін залишаться тільки повноваження з їхнього контролю у обласних військових адміністрацій разом із Нацполіцією, Держслужбою із захисту прав споживачів та Держслужбою з лікарських засобів. Вони діють протягом воєнного стану.

Доплати медикам

Від початку карантину саме лікарі взяли на себе основний ковідний удар та, звісно, уряд мав відреагувати на це хоч якоюсь грошовою винагородою. Прописали ковідну доплату доволі хитро (постанова №246) та на таких умовах:

• розмір доплати становить до 300%. Тобто не більше, але може бути й меншим за рішенням керівника медзакладу. Розраховують її виходячи із розміру зарплати, до якої включені тільки обов’язкові доплати та надбавки, наприклад, за шкідливі умови, а не додаткові;
• керівник медзакладу встановлює не тільки розмір ковідної доплати, а й перелік працівників, які її отримують. Переглядати і розмір виплати, і перелік можна щомісяця;
• виплату припиняють одразу, як медик перестає здійснювати пов’язані із ковідом роботи.

Ковід-доплати від початку вводили як тимчасові. У постанові їх прив’язали до акту Кабміну про карантин. Проте із доволі розмитим формулюванням: на період заходів, які спрямовані на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19. Цей період можна прописати окремо та до термінів карантину не прив’язувати.

Особливості роботи

На час воєнного стану діє окремий закон, який встановлює особливості трудових відносин. Але він стосується далеко не усіх сфер та не скасовує норми Кодексу законів про працю, закону про відпустки. А відсилки до карантину у них є.

Згідно із ст. 26 закону про відпустки та ст. 84 КЗпП, на час дії карантину відпустка без збереження зарплати у часі не обмежена. Тоді як зазвичай вона становить до 15 днів на рік. Проте є застереження, що внесли на час воєнного стану: роботодавець може відпускати працівника за власний рахунок без обмеження термінів. Тому після завершення карантину мало що змінюється. Якщо підчас ВС буде така воля роботодавця, він зможе відпускати працівника за власний рахунок без обмеження строку.

Проте є ще законодавчі норми, які у КЗпП до карантину прив’язані, а в законі про особливості праці під час ВС не фігурують:

• простой (ст.113 КЗпП). Час простою не з вини працівника, в тому числі під час встановленого Кабміном карантину, оплачується з розрахунку не нижче двох третин окладу;
• звернення до суду (перехідні положення та ст. 233 КЗпП). Під час карантину та на строк його дії подовжуються й строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Звичні терміни звернення до суду, до яких повернемося після карантину, такі: протягом місяця – у справах про звільнення, протягом трьох місяців – у справах по поверненнях усіх належних працівнику при звільненні сум та у інших випадках порушень прав працівників. Роботодавці можуть звертатися до суду протягом року у справах про стягнення з працівника заподіяної підприємству матеріальної шкоди.

Тут також нагадаємо про обов’язкову вакцинацію від ковіду, яку у жовтні 2021 р. ввели для педагогів, медиків, співробітників органів державної влади, місцевого самоврядування, стратегічних підприємств. За відсутність вакцинації без медичних протипоказань їх відсторонювали від роботи без збереження зарплати.

Наказ, за яким це відбувалося, зупинили 25 лютого 2022 р., наступного дня після повномасштабного вторгнення. Він не працюватиме, але не із прив’язкою до строків карантину, а до завершення воєнного стану.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про те, які законодавчі вимоги прив’язані до дії воєнного стану.