Норвегія, 12 травня, передає Гренландії (що представляє Данію) головування в Арктичній раді після "важких двох років", за словами міністра закордонних справ країни Еспена Барта Ейде.
Про це повідомило The Guardian.
Головними викликами цього періоду були безпрецедентна напруженість через повномасштабну війну росії проти України та неоднозначні заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого придбання Гренландії. Попри ці глибинні розбіжності, восьми арктичним державам (США, росії, Канаді, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Данії/Гренландії та Швеції) вдалося зберегти Раду як дієвий орган, що ухвалює рішення консенсусом.
В інтерв'ю The Guardian Ейде визнав, що глобальна міжнародна ситуація унеможливлювала "повноцінну роботу у звичному режимі". Проте, за його словами, Норвегія пишається тим, що вдалося зберегти єдність Ради, її членський склад та активність, а також "поволі, крок за кроком, розвивати певну практичну співпрацю", на відміну від деяких інших міжнародних форматів.
Наступні два роки, на думку Ейде, можуть бути ще складнішими через можливі подальші заяви Трампа щодо Гренландії, мінливі відносини США з арктичними сусідами та росією, а також через зростання впливу Китаю в регіоні. Еспен Барт Ейде наголосив на життєвій важливості збереження єдності всіх восьми арктичних держав у Раді.
Норвегія, як і інші скандинавські країни, кардинально переглянула своє ставлення до росії. Нещодавно країна ухвалила свою першу в історії національну стратегію безпеки, реагуючи на "найсерйознішу безпекову ситуацію, з якою Норвегія стикалася з часів Другої світової війни". Ейде зазначив, що хоча прямий напад на Арктику наразі вважається малоймовірним, регіон є критично важливим (зокрема, як найкоротший шлях для ракет між рф та Північною Америкою) у разі будь-якого більш масштабного міжнародного конфлікту.
Як писав "Ми-Україна" раніше, президент США Дональд Трамп заявив, що не розглядає можливість використання військової сили для захоплення Канади, однак не виключив аналогічного сценарію щодо Гренландії.
