Спеціальний представник президента США з питань України та росії Кіт Келлог відвідає Україну після Мюнхенської безпекової конференції. Його візит заплановано на 20 лютого.
Про це повідомили джерела телемарафону "Єдині новини".
Очікується, що в Києві Келлог проведе переговори з представниками Офісу президента.
За даними ЗМІ, ініціатива щодо призначення візиту саме на цю дату надійшла від американської сторони.
Раніше планувалося, що Келлог приїде в Україну ще в січні, до офіційного вступу Дональда Трампа на посаду президента США. У Міністерстві закордонних справ України тоді підтвердили, що дату його візиту вже узгоджено.
Однак пізніше стало відомо, що поїздку відклали. Речник МЗС Георгій Тихий пояснив, що причиною перенесення стали юридичні нюанси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зав'язка дипломатичної гри: чому Кіт Келлог відклав візит до ЄС та Києва
Що Кіт Келлог говорив про Україну?
З 2021 року Кіт Келлог є одним із керівників організації America First Policy Institute (AFPI), яка розробляла рекомендації щодо національної безпеки для майбутньої адміністрації Дональда Трампа.
Навесні 2024 року AFPI опублікував звіт, у якому Келлог спільно з Фредом Фляйцем представив своє бачення врегулювання війни між росією та Україною.
Його стратегія включає комплекс дипломатичних, військових і політичних заходів, спрямованих на припинення бойових дій і створення нового балансу сил у регіоні.
Основна ідея плану – зробити цей підхід офіційною політикою США щодо припинення вогню та мирного врегулювання конфлікту. У документі вказано що майбутня військова допомога Вашингтона Україні може надаватися у вигляді позики та залежатиме від готовності Києва до переговорів із Москвою.
Інакше кажучи збільшення підтримки з боку США можливе лише за умови, що Україна погодиться на діалог із Росією. Водночас, якщо Кремль відмовиться від переговорів, Вашингтон, навпаки, розширить допомогу Україні.
Як повідомляє CNN, Келлог також пропонує заморозити лінію фронту через припинення вогню та створення "демілітаризованої зони".
Як писав "Ми-Україна" раніше, Ізраїль виходить з Ради ООН з прав людини вслід за США,
