Колись наші предки щедро засівали городи не лише звичними нам помідорами, огірками чи картоплею. Були культури, що вважалися незамінними — смачними, поживними й невибагливими. Проте з часом вони поступилися місцем сучасним фаворитам. І дарма: адже ці рослини не лише легко вирощувати, а й вони мають багато переваг.

У статті читайте про рідкісні овочі, які, на жаль, поступово втратили популярність серед городників і чому вони варті уваги. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Батат на дачі — як отримати великий і смачний урожай

Про які овочі забули городники і дарма

Одним із таких забутих овочів є сквош — різновид гарбуза, який довгий час утримував популярність у садах і на столах. Його витіснили більш звичні кабачки та великоплідні гарбузи. Сквош буває найрізноманітніших форм і розмірів: від грушоподібних до ребристих кульок. Серед них особливо цінується сорт "Баттернат", який має солодкуватий, горіховий смак. Сквош надзвичайно врожайний, добре зберігається до весни і підходить для приготування супів, запікання, десертів та навіть варення.

Ще однією культурою, яку несправедливо забули, є бруква. Колись вона була основним джерелом їжі у північних регіонах завдяки своїй морозостійкості. Бруква містить багато вітаміну С, калію та клітковини. Її смак поєднує солодку нотку з легкою гірчинкою, а в тушкованому вигляді або у вигляді пюре вона стає справжнім гастрономічним відкриттям.

Пастернак — ще один стародавній овоч, який із часом опинився в тіні моркви та селери. А дарма: його корінь має вишуканий солодкий смак із горіховими відтінками, що чудово доповнює супи, рагу та печені страви. Пастернак невибагливий у догляді, легко росте навіть на бідних ґрунтах і збагачує раціон фолієвою кислотою та калієм.

Серед листових культур окремої уваги заслуговує мангольд — яскравий родич буряка зі строкатими стеблами червоного, жовтого та фіолетового кольору. Його листя можна готувати так само, як шпинат, а черешки тушкувати, як спаржу. На відміну від звичайного буряка, мангольд безперервно дає врожай протягом усього літа, прикрашаючи грядки та радувати око.

Не можна не згадати й козелець, відомий ще як скорцонера або "чорний корінь". Через темну шкірку і складність у чищенні ця рослина втратила популярність, проте за смаковими якостями вона не має рівних: ніжний, злегка рибний аромат кореня нагадує устриці чи спаржу. Крім того, козелець містить інулін, корисний для роботи кишечника, а коріння чудово зберігаються взимку.

Артишок — рослина для тих, хто хоче прикрасити свій сад вишуканою красою. Його великі пурпурові суцвіття не тільки декоративні, а й неймовірно корисні для печінки. Хоча вирощування артишоків потребує трохи зусиль, у південних регіонах України ця рослина може рости як багаторічник, приносячи врожай кілька років поспіль.

Топінамбур, або земляна груша, за свою невибагливість і здатність стрімко розростатися став справжнім "дикуном" на деяких городах. Проте його корені є джерелом інуліну, що допомагає регулювати рівень цукру в крові. Їх можна смажити подібно до картоплі, отримуючи ніжний горіховий смак. Топінамбур не потребує щорічного викопування — він чудово зимує у ґрунті, готовий знову дати врожай.

Ще одна маловідома рослина — вівсяний корінь, або козлобородник. Його смак нагадує суміш грибів і устриць, а вирощування не вимагає надзусиль: культура легко росте на бідних ґрунтах. Корені можна варити, смажити або навіть сушити для тривалого зберігання.

Чому варто спробувати вирощувати ці рідкісні рослини

Вирощування цих рослин не лише урізноманітнює харчування новими смаками, а й забезпечує організм рідкісними мікроелементами, які не завжди присутні у звичних продуктах. До того ж багато старовинних культур виявляють високу стійкість до шкідників і хвороб, зменшуючи потребу в обробках хімічними засобами. І, безумовно, незвичний вигляд деяких рослин перетворить ваш город на справжню прикрасу, яка обов'язково приверне увагу сусідів і гостей.

З настанням тепла городники починають поступово висаджувати розсаду помідорів. Читайте, чим варто підживити томати у лунках. А щоб шкідники не чіпали картоплю, дізнайтеся, які квіти ненавидить колорадський жук.