Слива здатна давати високі врожаї навіть у відносно несприятливих умовах. Проте потенціал дерев часто стримується хворобами та навалою шкідників, які здатні не лише позбавити садівника урожаю, а й зіпсувати цілі насадження. 

Які хвороби та шкідники найчастіше вбивають дерево сливи і як захистити врожай — читайте у статті "Ми-Україна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вирощування сливи в Україні: найкращі гібридні та класичні сорти для саду

Які хвороби найбільше загрожують сливовим деревам

Сливу уражають як інфекційні, так і неінфекційні хвороби. Останні часто є наслідком порушень агротехніки або абіотичних стресів: сильних морозів, дефіциту поживних речовин, надмірної вологи чи пересихання. Інфекційні хвороби, своєю чергою, спричиняють гриби, бактерії, віруси й мікоплазми.

Серед найнебезпечніших інфекційних хвороб сливи варто відзначити:

• Моніліоз (плодова гниль) — викликає гниття плодів, які вкриваються сірими подушечками спороношення. Інфекція зимує у муміфікованих плодах і активно поширюється за вологої погоди.
• Клястероспоріоз (дірчаста плямистість) — на листі виникають дрібні бурі плями, тканина між ними випадає, утворюючи дірки. На плодах утворюються плями з камедетечою.
• Червона плямистість (полістигмоз) — хвороба проявляється у вигляді яскравих червоних плям, що порушують процес фотосинтезу і сприяють ранньому осипанню листя.
• Вертицильозне в’янення (вілт) — грибкова інфекція, що проникає через корені та закупорює судини, спричиняючи апоплексію — стрімке в’янення всього дерева.
• Шарка (Plum pox virus) — надзвичайно небезпечна вірусна хвороба. Симптоми включають деформації плодів, плямистість листя, зниження якості врожаю. Передається при щепленні та через комах.

Неінфекційні проблеми також вкрай актуальні:

• Морозобоїни та сонячно-морозні опіки — характерні для кінця зими, коли кора на освітленому боці стовбура розтріскується. Через рани проникають грибкові патогени, дерево втрачає провідність.
• Хлороз, дрібнолистковість, молочний блиск — пов’язані з дефіцитом мікроелементів або підмерзанням камбію. Часто виникають на непридатних, перезволожених чи кислих ґрунтах.

Шкідники сливи: хто атакує найчастіше

Сливові дерева — приваблива мішень для цілої низки фітофагів. Деякі з них знищують урожай ще до його формування, інші пошкоджують листя, квіти й кору.

Найнебезпечніші шкідники сливи в українських умовах:

• Сливова плодожерка (Grapholitha funebrana) — гусениці прогризають плоди зсередини, викликаючи осипання й гниття. Дає 2–3 покоління за сезон. Пошкоджені плоди виділяють камедь.
• Чорний сливовий пильщик (Hoplocampa minuta) — відкладає яйця в квітки. Личинки виїдають зав’язі, іноді знищуючи до 80% майбутнього урожаю.
• Сливова товстоніжка (Eurytoma schreineri) — личинки живляться ядром кісточок, що призводить до опадання зелених плодів. Має здатність до дворічної діапаузи.
• Сіра бруньковий довгоносик (Sciaphobus squalidus) — жуків легко впізнати за шорстким тілом. Вони живляться бруньками, листям, квітками.
• Сливова опилена попелиця (Hyalopterus pruni) — утворює великі колонії на нижньому боці листя, висмоктуючи сік. Ослаблює дерево й переносить віруси.

Як захистити сливу: сучасні методи боротьби

Успішний захист сливових насаджень базується на інтегрованому підході, де поєднуються агротехнічні, хімічні, біологічні й селекційні рішення. Окрему увагу слід приділяти своєчасному моніторингу: використанню феромонних пасток, обліку шкідників та спостереженням за станом листя, бруньок і плодів.

Агротехнічні заходи

• правильна ділянка — сливи не витримують застійної вологи та кислих ґрунтів;
• щорічна обрізка для формування провітрюваної крони;
• видалення опалого листя, муміфікованих плодів і хворих гілок;
• побілка штамбів, мульчування і контроль бур’янів.

Селекція та імунітет

• обирайте стійкі до шарки та гнилей сорти: Угорка Ванґенгейма, Анна Шпет, Ренклод Альтана;
• уникайте посадки після пасльонових культур — вони сприяють накопиченню збудників.

Біопрепарати для сливи: м’яка, але ефективна альтернатива хімії

У сучасному садівництві дедалі частіше звучить потреба у зниженні пестицидного навантаження, особливо у разі вирощування сливи для дитячого чи дієтичного харчування. Замість агресивної хімії садівники все активніше звертаються до біологічних методів захисту. І тут на перший план виходять біопрепарати — екологічно безпечні засоби, створені на основі бактерій, грибів чи їх метаболітів.

Для захисту сливи від ключових шкідників і хвороб існує низка ефективних біопрепаратів, які можна включити у систему обробки, особливо у фазах активної вегетації та формування плодів.

Найкраще себе зарекомендували такі засоби:

• Гаупсин — потужний препарат, який діє проти грибкових інфекцій (зокрема моніліозу, клястероспоріозу, червоної плямистості), а також знижує популяцію попелиць та інших шкідників.
• Бітоксибацилін — біологічний інсектицид проти гусениць плодожерок, пильщиків і листогризучих шкідників. Особливо ефективний під час масового льоту метеликів.
• Лепідоцид — ще один натуральний засіб, який контролює розвиток личинок плодожерки та совки, безпечний для бджіл і корисних комах.
• Актофіт — препарат контактно-кишкової дії, ефективний проти кліщів, тлі, плодожерки та інших сисних і гризучих комах.
• Планриз — фунгіцид і біостимулятор, який пригнічує збудників грибкових захворювань, зміцнюючи природну стійкість дерев.

Застосування біопрепаратів рекомендовано двічі за сезон із інтервалом 10–12 днів, починаючи з періоду бутонізації. При правильному поєднанні з агротехнічними заходами (обрізка, прорідження, санітарна чистка) та феромонним моніторингом, такий підхід забезпечує до 90–95% зниження активності шкідників, а також повноцінний контроль грибкових інфекцій й збереження врожаю без залишків токсичних речовин.

Окрім того, біопрепарати сприяють збереженню ентомофагів (сонечок, хижих клопів, златоглазок), що підтримують природну рівновагу в саду.

Хімічний захист

Використовується лише за перевищення економічного порогу шкодочинності. Найбільш ефективні засоби:

• інсектициди: Конфідор, Ратибор, Фастак, Золон;
• фунгіциди: бордоська рідина, Хорус, Топсін М;
• застосовуються в бакових сумішах, залежно від фенології дерева та фази розвитку патогенів.

Також плодовим деревам необхідне обов'язкове підживлення навесні. Читайте, які види добрив існують і коли їх треба вносити.