Мульчування малини дозволяє природним способом поліпшити стан ґрунту, забезпечити здоровий ріст рослин і значно збільшити врожай. Проте, далеко не всі городники знають про перевагу мульчування малини, чим вкривати кущі та що робити впродовж всього сезону. 

Як мульчувати кущі малини — читайте на "Ми-Україна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Антракноз малини та ожини — як розпізнати і вилікувати кущ

Чому мульчування — це важливо

Мульчування ґрунту імітує природні процеси, які відбуваються у дикій природі. У лісових екосистемах рослини розвиваються без людського втручання, отримуючи достатню кількість вологи та поживних речовин завдяки природному шару опалого листя, відмерлої трави та іншої органічної речовини. Потім ця органіка перетворюється на природний компост, створюючи ідеальні умови для росту. Саме цей принцип лежить в основі мульчування — одного з фундаментальних елементів пермакультури, що базується на гармонійних взаємозв'язках природних екосистем.

Садівники, які мульчують рослини, помічають покращення врожайності без додаткових трудових затрат. Культури мають підвищену стійкість до захворювань, скорочується популяція шкідників, природним чином пригнічується ріст бур'янів, зменшується потреба у частому поливі, а ефективність внесених добрив підвищується. Додатково, кореневі системи отримують надійний захист від перегріву в спекотні дні та від вимерзання в суворі зими.

Чим мульчувати малину

Процес мульчування передбачає створення захисного шару навколо рослин з використанням органічних матеріалів або спеціальних синтетичних покриттів. До найпопулярніших органічних матеріалів належать: якісна солома, свіжоскошене сіно, подрібнені бур'яни без насіння, пасинки томатів, зрілий компост, перепрілий гній, деревна тирса, хвойні голки та подрібнена кора. Оптимальна товщина мульчувального шару починається від 7 сантиметрів.

Мульчувальний шар потребує оновлення один-два рази протягом року — зазвичай навесні та восени. У ці періоди мульчу тимчасово відгортають для проведення розпушування ґрунту та внесення сезонних добрив. Після завершення робіт шар поновлюють до необхідної висоти, яка може становити 10-15 сантиметрів залежно від типу використовуваного матеріалу.

Малинові кущі демонструють особливу чутливість до режиму зволоження та температурних коливань через поверхневе розташування кореневої системи — основна маса коренів знаходиться на глибині до 25 сантиметрів.

Після посадки малинових кущів рекомендується створити солом'яний шар радіусом 50-80 сантиметрів навколо кожної рослини. Така технологія дозволяє зменшити частоту поливів удвічі, природним чином пригнічує ріст бур'янів та підтримує оптимальну структуру ґрунту для активного розвитку кореневих відростків.

У осінній період необхідно тимчасово прибрати солому для внесення сезонних добрив. Якщо використовувана солома втратила свіжість та потемніла, її краще утилізувати через спалювання, оскільки вона може містити патогенні грибкові спори. Після внесення добрив та поливу кущі укривають свіжою соломою шаром до 16 сантиметрів, враховуючи її швидке розкладання.

Навесні, до початку цвітіння, мульчу знову відгортають для внесення весняних добрив та прогрівання ґрунту. Розкладання соломи природним чином збагачує ґрунт фосфором, що особливо цінно для розвитку малини.

Мульчування соломою або свіжескошеним сіном забезпечує додаткове підживлення азотними сполуками. Такий підхід найбільш ефективний на відкритих сонячних ділянках, оскільки у затінених місцях волога органічна мульча може стати середовищем для розвитку патогенних грибків та шкідливих комах.

Використання деревної тирси, хвої та кори

Ягідні культури проявляють високу чутливість до кислотно-лужного балансу ґрунту. Малина демонструє оптимальний розвиток на нейтральних та слаболужних ґрунтах, тому вибір мульчувальних матеріалів може суттєво впливати на pH ґрунтового середовища. Хвойні голки мають властивість підвищувати кислотність ґрунту, тому при їх використанні обов'язково додають деревну золу для нейтралізації кислотності. Попри цю особливість, хвоя створює надійний бар'єр проти слимаків, а речовини, що виділяються при її розкладанні, мають природні антисептичні властивості, пригнічуючи розвиток патогенних мікроорганізмів.

Деревна тирса хвойних порід також підкислює ґрунт, особливо соснова. Для корекції кислотності рекомендується розсипати одну сірникову коробку деревної золи на квадратний метр площі. Варто пам'ятати, що тирса може приваблювати мурах, які здатні створювати колонії в малиннику. Для прискорення розкладання тирсу насипають тонким шаром 2-3 сантиметри.

Найоптимальнішим варіантом мульчування малини вважається використання подрібненої кори та дрібної деревної стружки. Такі матеріали забезпечують відмінну проникність для повітря та вологи, повільніше розкладаються та довше зберігають свої захисні властивості. У природних лісових малинниках роль мульчі виконують саме опалі гілочки, шишки, фрагменти кори та листя.

Не існує садових культур, яким би мульчування завдавало шкоди. Навпаки, останніми роками цей метод догляду набуває все більшого визнання серед професійних садівників та любителів. Мульчувальне покриття суттєво спрощує догляд за малиновими насадженнями, а вибір конкретного матеріалу залишається за садівником відповідно до місцевих умов та доступності ресурсів. Єдине застереження стосується використання поліетиленової плівки як мульчувального матеріалу для малини, оскільки вона перешкоджає природному утворенню кореневих відводок, що є важливим для відновлення малинника.

Також читайте, що робити, якщо смородина стала давати дрібні ягоди та які ягоди можна вирощувати в себе на підвіконні вдома.