SSD накопичувачі, хоч і не бояться вібрацій чи падінь так, як HDD, все ж мають обмежений ресурс перезапису, чутливі до температурних коливань, проблем з живленням, а також до помилок з боку самого користувача. Є низка речей, які багато хто робить щодня, навіть не підозрюючи, що вони шкодять накопичувачу й наближають його до виходу з ладу. Деякі з цих дій здаються невинними, інші — навіяні сумнівними порадами з інтернету. У результаті SSD, який міг би служити роками, починає працювати з перебоями або повністю виходить з ладу.

Читайте на "Ми-Україна" про 13 основних факторів, що найчастіше стають причиною передчасного зносу SSD, і практичні поради, як уникнути таких помилок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому ПК не бачить смартфон через USB — рішення крок за кроком

Раптові вимкнення живлення та стрибки напруги

Твердотільні накопичувачі дуже чутливі до порушення живлення. На відміну від серверних моделей, більшість споживчих SSD не мають вбудованих механізмів захисту, які б дозволяли завершити фонові процеси у разі раптового вимкнення. Якщо відключити живлення під час запису або системної операції, контролер накопичувача може не встигнути завершити транзакцію, і це призведе до пошкодження таблиці розділів, втрати даних або навіть потреби форматування диска.

У ноутбуках завдяки вбудованій батареї такі ситуації трапляються рідше. А от власникам стаціонарних комп’ютерів слід подбати про стабільне електроживлення: встановити джерело безперебійного живлення (ДБЖ) і налаштувати коректне завершення роботи системи при зникненні струму.

Перегрів та неефективне охолодження

SSD не є повністю холодними пристроями, як багато хто думає. Під час запису великих обсягів даних, встановлення програм, запуску складних застосунків або просто інтенсивної роботи з файлами вони здатні нагріватися до температур понад 70 °C. Це критично, адже контролер може вмикати режим тротлінгу — штучне зниження продуктивності для зниження температури. А регулярний перегрів прискорює деградацію флеш-пам’яті та викликає часті збої.

Щоб уникнути цього, потрібно забезпечити вільний потік повітря в корпусі ПК, стежити за чистотою вентиляційних решіток і не встановлювати SSD упритул до інших гарячих компонентів. Бажано встановлювати на накопичувач радіатор — це особливо актуально для компактних або погано вентильованих систем. У ноутбуках важливо регулярно проводити очищення від пилу та контролювати температуру за допомогою спеціального ПЗ.

Механічні впливи та волога

Хоча SSD не мають рухомих частин і стійкі до вібрацій, вони залишаються електронними пристроями з крихкими мікросхемами. Будь-який сильний удар, падіння або навіть електростатичний розряд можуть пошкодити контролер або інші елементи. Особливо ризиковано використовувати SSD у неізольованому вигляді, під'єднаним через кабель, без корпусу — один неакуратний рух, і накопичувач перестане працювати.

Не менш небезпечна волога. Якщо на SSD потрапить рідина, особливо коли він увімкнений, це майже гарантований шлях до повної втрати пристрою. Ніколи не довіряйте написам "вологозахищений" на зовнішніх моделях — завжди ставтеся до них із обережністю.

Дефрагментація

У минулому дефрагментація була необхідною для жорстких дисків, щоб зібрати фрагменти файлів і полегшити доступ до них. Проте для SSD цей процес абсолютно марний, а ще й шкідливий. Він створює величезну кількість зайвих циклів запису, які значно скорочують ресурс накопичувача.

Сучасні операційні системи, зокрема Windows 10 та 11, розпізнають тип диска і замість дефрагментації запускають команду TRIM — безпечну оптимізацію. Але якщо ви вручну запускаєте дефрагментацію або встановлюєте сторонні утиліти для "прискорення", ризикуєте втратити диск раніше строку.

Повне заповнення накопичувача

SSD потребує вільного простору не лише для зберігання файлів, а й для службових операцій: вирівнювання зносу, очищення, резервування блоків. Коли диск заповнюється більш ніж на 90%, контролеру стає складніше працювати. Це призводить до падіння швидкості, зростання навантаження та пришвидшеного зносу.

Оптимальним вважається залишати щонайменше 10–15% вільного місця. Наприклад, для SSD на 1 ТБ бажано тримати в резерві хоча б 100–150 ГБ.

Використання торентів та часте зчитування/запис дрібних файлів

Торент-клієнти працюють з файлами, розбиваючи їх на тисячі невеликих частинок, які записуються у випадковому порядку. Це створює значне навантаження на контролер SSD, збільшує кількість циклів перезапису та уповільнює роботу. Подібне навантаження часто призводить до збоїв, особливо на бюджетних моделях без DRAM-кешу. Для активного завантаження торентів краще використовувати окремий накопичувач або HDD.

Грубе очищення диска (Secure Erase)

Деякі користувачі періодично використовують низькорівневе очищення нібито для "профілактики". Але такі методи, як Secure Erase, створюють колосальне навантаження на флеш-пам’ять — усі клітинки перезаписуються багаторазово. Це скорочує термін служби й може навіть призвести до деградації клітинок. Використовуйте таке очищення лише в разі крайньої потреби, наприклад, перед продажем диска чи комп’ютера.

Частий запис великих файлів

Обробка великих відео, архівів, резервних копій у постійному режимі призводить до інтенсивного зносу флеш-пам’яті. Особливо це стосується SSD без буферної пам’яті (DRAM), де вся навантаження падає безпосередньо на основні чипи. Для таких сценаріїв варто використовувати моделі з DRAM, які краще витримують великі обсяги запису. Або ж розглядати використання HDD для зберігання важких файлів, якщо швидкість не є пріоритетом.

Стара операційна система без TRIM

Функція TRIM повідомляє SSD, які блоки більше не використовуються, що дозволяє накопичувачу заздалегідь очищати простір. Без TRIM накопичувач "тягне" сміття, що погіршує швидкодію та пришвидшує знос. Цю функцію підтримують усі сучасні ОС, починаючи з Windows 7. Якщо ви використовуєте застарілу систему або відключили TRIM вручну — це значно шкодить диску.

Часте тестування продуктивності (бенчмарки)

Установлюючи новий SSD, багато хто запускає тест швидкодії (CrystalDiskMark, AS SSD тощо). Раз чи двічі — це не проблема. Але регулярне тестування або запуск бенчмарків "для профілактики" створює серйозне навантаження: десятки гігабайт безглуздого запису, перегрів, виснаження ресурсу. Використовуйте тести лише в обґрунтованих випадках: після покупки або для діагностики проблем.

Нестабільна або застаріла прошивка

Прошивка SSD відповідає за всі процеси: від запису до управління помилками. Якщо в ній є помилки, це може призвести до збоїв або повної втрати доступу до накопичувача. Інколи виробники випускають оновлення, але встановлювати їх варто лише після перевірки відгуків і лише за наявності проблем.

Сумнівні поради з інтернету

Рекомендації з соцмереж, які закликають вимкнути TRIM, змінити кластери чи деактивувати системні служби — часто небезпечні. Сучасні SSD не потребують сторонньої "оптимізації". Невірні дії можуть пошкодити і диск, і операційну систему.

Ігнорування контролю стану SSD

На відміну від HDD, які можуть попередити користувача шумом чи клацаннями, SSD часто "вмирають" раптово. Якщо не контролювати температуру, ресурс запису (TBW) і загальний стан — можна не помітити, як диск досягне критичної точки.

Регулярно перевіряйте стан SSD за допомогою програм типу CrystalDiskInfo, Samsung Magician чи інших утиліт виробника. Це допоможе вчасно зберегти дані та уникнути непередбачених втрат.

Також читайте поради, що робити, якщо ваші ґаджети не хочуть під'єднуватися через Wi-Fi або Bluetooth.