13 липня 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики постановило замість радянського герба на монументі "Батьківщина-Мати" встановити український тризуб. Наразі відбувається демонтаж сакрального символу СРСР — серпа та молота. Роботи мають бути завершені до 24 серпня, Дня Незалежності. "Ми-Україна" розповідає про історію створення "Батьківщини-мати" й цікаві факти про цей монумент.

Як створювали одну з найвищих статуй у світі

Ідея побудови виникла ще в 1943 році, після форсування Дніпра. Але через післявоєнну кризу проєкт відклали. І це було добре, адже за деякими версіями, першочерговим проєктом була велетенська статуя Йосипа Сталіна. Вона мала бути на тому місці, де зараз стоїть “Батьківщина-мати.”

 У 1970-х роках проєктувати монумент взявся архітектор Євгеній Вучетич. Він уже мав досвід із будівництва монументальних споруд. Схожу скульптуру він у свій час створив у Волгограді, але вона була створена з бетону й весь час кришилася. Тому при виборі матеріалу для "Батьківщини-мати" бетон одразу відкинули.

Монумент хотіли зробити з бронзи й вкрити сусальним золотом, але й цю ідею визнали невдалою. Матеріал мав бути пластичним, а при своїх величезних габаритах монумент мав виглядати легким і елегантним. Титан, з якого зроблена Статуя Свободи у США також відкинули, бо він дорогий і швидко окислюється. Врешті за матеріал вирішили брати нержавіючу сталь, щоб не довелося щороку перефарбовувати споруду.

Вучетичу не судилося завершити будівництво, він помер у 1974 році. По собі він лишив макет, за яким по всій довжині монумента йшли барельєфи й до низу стікав водоспад-фонтан. Нове життя проєкту дав український скульптор Василь Бородай.

Це був один з найбільш впливових радянських українських художників. Серед його робіт — композиція із засновниками Києва на набережній, пам’ятники Лесі Українці в Маріїнському парку, Миколі Щорсу на бульварі Шевченка й власне Тарасу Шевченку в Нью-Йорку (США).

Бородай повністю переробив макет, за яким і створено сучасну "Батьківщину-мати". Щодо зовнішнього вигляду монумента велося багато дискусій. Так, у початкових варіантах меч і щит вона мала тримати войовничо виставленими перед собою. В інших версіях "Батьківщина-мати" тримала у руках лавровий вінок, чашу, автомат, пальмову гілку і, навіть, немовля.

Кінцевий варіант зупинився на тріумфально піднятих у гору щиті та мечі. Також велися суперечки щодо волосся статуї, всі наполягали аби вона мала найсучаснішу на той час зачіску. Дехто навіть пропонував вдягти монумент у російський народний сарафан.

"Батьківщина-мати" має свій реальний прототип. За одною із версій — це знаменита архітекторка Галина Кульченко (через це в народі монумент назвали "Галька"). За другою, більш ймовірною, – це художниця Ніна Данилейко.

Метал для пам'ятника виробили в Запоріжжі, а розробку конструкції монумента робив проєктний інститут "Укрпроєктстальконструкція". Блоки, з яких потім збирався пам'ятник, виготовляли на Київському заводі експериментальних машин (відомий, як Завод імені Паризької комуни). За дотриманням технології слідкували фахівці Інституту електрозварювання АН УРСР імені Е.О. Патона.

Оскільки завод знаходився на західній околиці Києва (район станції метро Академмістечко), зібрані там блоки повинні були мати габарити, які підходили для перевезення вулицями столиці. Монтаж пам'ятника відбувався вже на місці. Для цього змонтували спеціальні надвисокі крани.

Процес будівництва був складним, багато робочих травмувалося, їх лікували й повертали назад. Розповідають, що у будівельників ніяк виходило зробити монументу випуклий бюст. Врешті ліва половина грудей так і лишилася більша за праву. Але сам архітектор це пояснював тим, що у жінок бюст має такий самий вигляд, коли вони підіймають руку. Невідомо, чи дійсно це був задум автора, чи він просто виправдовував робітників.

"Батьківщина-мати" має цікаву конструкцію. Її каркас забезпечує міцність і стійкість скульптури. Зовні видно пластинчастий каркас і облицювання. Але між ними є ще один невидимий шар — оббудівний — який є з’єднувальною ланкою між опорним і пластинчастим каркасами.

Особливої уваги заслуговує меч "Батьківщини-мати". Першочергово, він мав бути довшим: не 16, а 20 метрів. Але після аеродинамічних випробувань його зробили коротшим, ніж планували. Річ у тім, що його початкові розміри меча могли зашкодити скульптурі загалом. З цієї ж причини зброя має ромбоподібний переріз. Це дозволяє більш ефективно гасити коливання, що створюються на такій висоті сильними вітрами.

Є й інша версія, згідно з якою меч довелося вкоротити через те, що духовенству Києво-Печерської лаври не хотілося, аби пам’ятник був вищий за лаврську дзвіницю. Мовляв, якщо його не вкоротити — знову розпочнеться війна. Однак з огляду на відношення до релігії в Радянському Союзі, цю версію навряд можна вважати правдоподібною.

Перед урочистим відкриттям монумента, альпіністам довелося відмивали статую зовнішнім електродом. Лише так модна було очистити скульптуру від будівельного пилу і надати необхідної матовості.

Церемонія відкриття відбулась 9 травня 1981 року за участі генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. Ймовірно, через це “Батьківщину-мати” прозвали Вікторією Петрівною — саме так звали дружину генсека. До того ж Victory перекладається англійською як “перемога”.

Що всередині і як потрапити на оглядові майданчики

На різних рівнях "Батьківщини-матері" розташовані оглядові майданчики. Всередині скульптури можна побачити й доторкнутись до величезних сталевих труб і металоконструкцій.

Також проїхатися на технологічних ліфтах. Вертикальний ліфт може доставити на круговий оглядовий майданчик біля підніжжя скульптури на висоту 36,6 метра. А скісний ліфт підніме ще вище – до рівня грудей, звідки по сходах можна піднятися на верхню окрайку щита – майданчик “Екстрім” – на висоту 91 метр.

Звідти сходами можна дістатися до щита, на якому є оглядовий майданчик. Відвідувачі можуть насолодитися панорамою Києва, видами на Печерськ, Лавру, Дніпро і лівий берег столиці.

Зі щита також можна детально розглянути меч у правій руці й голову скульптури. На кінчику меча є спеціальний пристрій для гасіння коливань вітрового навантаження. Завдяки йому статуя тримається у балансі. За всі роки її існування не помітили жодного зрушення.

До речі, на маківці статуї є люк, під яким ховається невеликий висувний кран. Його використовують для періодичного виконання сервісних робіт.

Параметри “Батьківщини-мати”:

Загальна висота з постаментом — 102 метри (планувалося 108);

Висота скульптури від п'єдесталу до кінчика меча — 62 метри;

Висота меча — 16 метрів;

Вага меча — 9 тонн;

Розмір щита з гербом СРСР — 13 на 8 метрів;

Вага щита - 13 тонн;

Загальна вага споруди — 450 тонн.

Факти, які варто знати

• "Батьківщина-мати" – одна з найвищих статуй у світі, за своїми масштабами вона перевершує знамениту американську Статую Свободи. Висота скульптури від п’єдесталу до кінчика меча – 62 метри, а загальна висота разом із постаментом – 102 метри.
  
  В одній руці "Батьківщина-мати" тримає 16-метровий меч, а в іншій – щит, розміри якого також уражають – 13 метрів у висоту і вісім – завширшки. Вага всього монумента – 450 тонн. Скульптура таких масштабів уперше виготовлялася в СРСР, а щоб її встановити, довелося навіть будувати спеціальний стометровий кран.

• Під час роботи над головою пам’ятника помітили, що ніс вийшов занадто коротким і сплющеним, довелося його терміново переробляти, щоб обличчя виглядало більш пропорційно та естетично. Згодом побачили, що права грудь статуї менше лівої, але архітектор пояснив, що так і повинно бути, адже коли жінка підіймає руку вгору, грудь з одного боку стає візуально менше.

• Як відомо, у руках "Батьківщина-мати" тримає щит і меч. Але спочатку планувалося, що ці предмети повинні бути войовничо висунуті вперед, але пізніше проєкт змінили, руки статуї підняли вгору, демонструючи таким чином тріумф.
  
  Були й інші варіанти, які кардинально відрізняються від того, який ми бачимо нині. Так, наприклад, статуя могла тримати лавровий вінок, чашу або немовля, але головний архітектор наполіг на тому, що "Батьківщина-мати" повинна бути із щитом і мечем.

• Монумент збирали за допомогою спеціального стометрового крана, який пізніше демонтували. Подейкують, що перед урочистим відкриттям крани порізали на частини й викинули у Дніпро.

• "Батьківщина-мати" розташована спиною до пам’ятника Лесі Українці, встановленому на однойменній площі декількома роками раніше. Цікаво, що і Леся Українка повернута до монумента спиною. Якщо не знати, що це випадковість, можна жартома припустити, що два пам’ятники дуже посварилися між собою і відвернулися в різні сторони.

• "Батьківщина-мати" – дуже надійна споруда, яка може витримати дев’ятибальний землетрус. Це дійсно потужні підземні поштовхи, під час яких деякі будівлі можуть постраждати від обвалів, а в горах відбуваються осипи й обвали.
  
  Сильний вітер також не шкодить монументу, оскільки всередині меча встановлено спеціальний пристрій, який гасить коливання вітрового навантаження і не дає змоги йому сильно розгойдуватися.

• Монумент уже намагалися “переодягнути” в інший наряд у 2014 році, тоді київські активісти висвітлили Батьківщину-матір кольорами українського прапора. У 2017 році пам’ятник переодягли відразу в кілька національних костюмів. Це було світлове шоу в рамках конкурсу "Євробачення-2017". Показ потрапив до Книги рекордів України як "Найвищий 3D mapping на монументальній скульптурі "Батьківщина-мати".

• Монумент являє собою складний механізм, за станом якого потрібно ретельно стежити. У зв’язку із цим щорічно проводяться планові перевірки, під час яких контролюється стан усіх конструкцій. Донині ніяких порушень виявлено не було. Монумент стоїть на своєму місці вже понад 35 років, за словами експертів, конструкція має протриматись більше ніж 150 років.

• Всі екскурсанти проходять контроль — не допускаються люди похилого віку, вагітні жінки та діти молодші дванадцяти років, оскільки частину шляху треба підійматися вгору по сходах.

• Батьківщина-мати занесена до рейтингу 10 найвищих статуй світу. Через це у законі держави є заборона щодо знесення монумента. Хоча із початком декомунізації це був один з перших об'єктів у списку на демонтаж.
  
  Але руйнувати статую ніхто не збирається. Це б було дуже складним і дорогим процесом. Водночас заміна радянського герба на щиті теж не є простим завданням. Деякі експерти вважають, що під час робіт статуя, попри свою міцність, може не витримати й втратить баланс.

Нагадаємо, монумент “Батьківщина-мати” у Києві пропонують перейменувати на “Україна-мати”.