Ексклюзивне інтерв'ю з Михайлом Федоровим - Про гранти на навчання, додаток “Мрія” та підземні школи

Ексклюзивне інтерв'ю з Михайлом Федоровим - Про гранти на навчання, додаток “Мрія” та підземні школи

Віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров дав ексклюзивне інтерв’ю ведучому “Ми-Україна” Максиму Сікорів. Поговорили про амбітні плани міністерства  на трансформацію навчальної системи, гроші на навчання через “Дію”, хто зможе отримувати гранти та багато іншого.

Бачення цифрової трансформації України

-Місія, візія, що таке взагалі, як ви бачите цифрову трансформацію освіти України? 

Дякую за можливість поговорити про освіту, тому що, в принципі, від розвитку людського капіталу буде залежати, де ми з вами будемо через 5, 10, 15, 20 років.

У 2023 році мої повноваження були розширені, я став віце-прем'єром не тільки по цифровій трансформації, а й по інноваціях, технологіям освіті. Також важливу роботу ми робимо в рамках розвитку науки, тому хотів би про це поговорити. Наша візія в тому, що ми хочемо побудувати найбільш гнучку й ефективну систему освіти, для того, щоб наші громадяни могли себе реалізувати в новій економіці, яка зараз, в принципі, активно розвивається у світі, і вміли себе, могли себе захистити, і при цьому були максимально щасливими.

Зараз світ активно змінюється, і всі ми хочемо, щоб громадяни були більш багатшими, могли себе реалізувати, а майбутні економіки, вони належать, скажімо, такій складній структурі, де компанії, які займаються технологіями і інноваціями, будуть більше заробляти і формувати ВВП кожної країни. Ми бачимо, що, наприклад, дохід Тесли або SpaceX, він може бути більший, ніж державного монополіста в великій країні, і в десятки разів. Тому майбутнє за такими компаніями.

Тому нам потрібно підготуватися, зробити все, щоб у нас громадяни отримували необхідні компетенції, навички для того, щоб вони могли або створити таку організацію, компанію, або працювати в такій компанії, організації, але при цьому, щоб вони були щасливими й розуміли всі виклики, які є в нашій країні, тому що у нас зараз повна масштабна війна поруч ворог, скажімо, який буде завжди для нас певним ризиком. І от саме, маючи таку певну візію, ми формуємо зараз, скажімо, набір рішень, реформ, які потрібно зробити для того, щоб трансформувати систему освіти. Тому нам потрібно, щоб кожен навчальний заклад перетворився на таку певну платформу, яка залучає ефективних освітян, які розуміються ці тенденції, вони закохують наших дітей в систему освіти, взагалі в ці всі можливості, адаптуються під них.

І кожен освітній простір, він трансформується в таку приблизно студію, де ми з вами знаходимося, для того, щоб дитина могла з ефективним освітянином себе реалізувати і цю освітню свою траєкторію, скажімо, максимально сформувати. Тому неможливо будувати таку систему, якщо в тебе немає якісних даних, тому що потрібно постійно приймати рішення щодо впровадження нових компетентностей, наприклад, як їх розвивати, як впроваджувати. І тому, наприклад, у нас з'являється такий проєкт, як ”Мрія”, задачі якого якраз в режимі реального часу розуміти, а як ті зміни, які ми робимо в системі освіти, вони впливають на оцінки дітей, на те, які вони знання отримують, на задоволеність самих вчителів, освітян взагалі й так далі. Тобто у нас з'являється якась метрика. 

Про що проєкт “Мрія”?

-Пане Михайло, я більше до конкретики хочу перейти. Проєкт “Мрія” – це, зараз ви поясните що це? Як це має працювати, тому що, як ми знаємо, в тестовому режимі це все ще відпрацьовується, а коли воно повноцінно запрацює, можливо, наступний навчальний рік. Але для розуміння, зараз трошки сарказму, пан Лісовий не проти того, чим ви займаєтесь? 

Міністерство освіти підтримує цю візію. Не все виходить швидко, як хочеться, як ми звикли в Мінцифрі, але, скажімо, найголовніше, що ця візія власна всіма членами команди й Мінцифри, і Міністерства освіти, і всіх там дотичних державних інституцій. Звичайно, що якщо говорити про предметний рівень, то нам зараз найголовніше, і це важливо, взагалі, втримати систему освіти, тому що у нас повномасштабна війна, зробити так, щоб максимальна кількість дітей почала навчатися офлайн, в захищених просторах, в спеціальних, якщо ми говоримо про фронтову зону, школах, підземних школах, для того, щоб продовжити отримувати знання.

Є базові речі, які нам потрібно зробити, ми їх робимо, але паралельно потрібно трансформувати систему освіти, тому що весь світ активно розвивається і не чекає, поки у нас закінчиться війна. Майбутня боротьба країн — це за людський капітал, за талановитих людей. Нам потрібно на сьогоднішній момент вивезти дітей в офлайн, захистити, відкрити всі можливості для освітян, щоб вони могли реалізуватися в системі освіти, і завдяки змісту освіти максимально закохати наших дітей в ці можливості і продовжити розвиватися.

-А ви рахували, скільки дітей потрібно повернути сьогодні офлайн? 

Минулого року вдалося повернути більше ніж 100 тисяч дітей в офлайн, і ще 400 тисяч навчаються онлайн. Задача в цьому році, щоб майже всі діти навчалися офлайн. Тому будуються підземні школи, тому минулого року було більше ніж 7 мільярдів на підземні школи і сховища.

В цьому році також майже 7 мільярдів бюджет. Тому моделюється мережа шкіл, щоб можна було навчатися в кілька змін, наприклад. І ми бачимо, що в Запоріжжі, наприклад, в Харкові відбувається саме такий підхід. Це все впливає на те, скільки потрібно автобусів для того, щоб підвозити дітей до нової мережі. Це впливає на те, скільки потрібно гаджетів для дітей, які продовжують навчатися онлайн. Це впливає на те, яке потрібне забезпечення для вчителів, ноутбуками і так далі.

Тобто ми на базі даних змоделювали оновлену офлайн мережу, і це стосується більше прифронтових регіонів, для того, щоб максимальну кількість дітей вивезти в офлайн і забезпечити процес навчання. 

Що буде із підземними школами, коли Україна переможе?

Дай Боже, щоб це відбулося максимально швидко, і це було для нас головною проблемою. Але насправді, враховуючи, що наш ворог географічно знаходиться поруч і буде знаходитися поруч, наша задача – мати таку критичну інфраструктуру для будь-якої ситуації в нашому майбутньому, вже для наших дітей або внуків.

Тому я думаю, що ці школи будуть використовуватися, вони знайдуть для себе застосування певне. Тому що там можуть бути і гуртки, і позашкільне навчання, вони будуть точно використовуватися надалі. Тому що вони відразу будуються капітально, вони мають найвищий рівень захищеності протирадіаційний, і вони виглядають вже по-сучасному, мають хороші такі правильні системи кондиціонування і багато чого іншого.

Який функціонал матиме програма “Мрія”?

-Повертаючись до застосунку “Мрія”, отже, по суті це, фактично, як “Дія” тільки для системи освіти. Причому для шкіл, і для професійних технічних закладів, і для університетів в тому числі? 

Зараз ми працюємо тільки для середньої ланки освіти. І для дошкілля починаємо, але надалі, можливо, це буде також і для вищої освіти. І взагалі, ми з вами повинні навчатися протягом всього життя. Від цього вже, скажімо, потребує наше сьогодення. Тому надалі, напевно, кожен громадянин зможе використовувати “Мрія” для своїх задач. Тому що там багато буде контенту, і вже є для середньої освіти. Багато освітнього контенту, багато можливостей різних, які будують твою освітню індивідуальну траєкторію. 

-Як це виглядає? Що це таке? Це щоденник? Це якийсь календар, органайзер? Що це? 

По факту, це мобільний застосунок і вебпортал. Це такий помічник для вчителя, для дитини, для батьків, який має багато різних функцій. Від того, що там ваш графік навчання щоденний. Ви отримуєте задачі, можливість комунікувати з вчителем через спеціальний месенджер всередині, батькам з вчителями, також можливість отримувати домашні завдання, дивитися прогрес, як навчається дитина.

Для вчителів, наприклад, можливість планувати навчальний рік, семестр, або світ наступний тиждень. Тобто там є різні модулі для автоматичного планування, і вони спрощують життя для вчителів. Подальшому буде звітність подаватися до Міністерства світу автоматично, не потрібно буде зайвої бюрократії.

Тобто є багато цілей. Від того, що ми прибираємо бюрократію і будь-які документи зайві, до того, що батьки краще починають розуміти своїх дітей, тому що розуміють, що їм цікаво. 

-Більше контролю? 

Ну, я скажу так, що все-таки ми будуємо все навколо того, як краще зрозуміти своїх дітей. Що їм цікаво, які вони якості там лідерські проявляють, де потрібна їм допомога. Тобто відбувається зміна самої філософії навчання, що батьки повинні не контролювати дітей, а вони повинні розуміти сильні й слабкі сторони, для того, щоб посилювати сильні сторони, допомагати зі слабкими сторонами. І тому буде багато освітнього контенту саме для батьків всередині самої мрії.

Ми будемо розуміти, як допомогти батькам краще зрозуміти свою дитину. От уявіть собі, наприклад, з'являється чат GPT, там оновлена версія, і діти починають активно використовувати його. Батьки не знають, що з цим робити, як правильно, як зробити так, щоб цей штучний інтелект став на користь дитині, а не навпаки заважав навчатися.

А вчителям потрібно правильно пояснити, як використовувати штучний інтелект, і дитина повинна розібратися. І ми можемо в один момент і для вчителів, і для батьків, і для дитини покласти навчальний матеріал в застосунок, для того, щоб пояснити це, підготувати готовий урок і відразу розповсюдити на всі школи по всій країні. Батькам дати освітній контент, як використовувати, як працювати зі штучним інтелектом, з дітьми.

І діти дізнаються, як його правильно використовувати. Тобто ми повинні бути готовими до того, що кожного місяця, кожного року щось буде з'являтися нове, революційне у світі, і нам потрібно не боятися цього, а очолювати цей виклик. І якраз через мобільний застосунок є можливість достукатися до кожної людини в країні, і “Мрія” буде також виконувати ці функції.

І ще один приклад приведу. Уявіть собі, що розуміючи стандарти освіти, програми освіти, навчальний контент, розуміючи оцінки дітей, можна підказувати і, скажімо, кристалізовувати освітню траєкторію дітей. Якщо ми бачимо, що дитина протягом кількох семестрів навчається з позитивною динамікою, вона дивиться про стартапи, освітній контент в “Мрії”, цікава математика, природнічні науки, ми можемо видавати спеціальний грант або підказувати дитині, наприклад, що є такі грантові можливості, або є Олімпіада, певно, по цій темі.

Це, як працює алгоритм YouTube, тільки в системі освіти. Уявіть собі, що є вже люди, які досягли успіху, і вони пройшли певну освітню траєкторію. Вони спілкувалися з певними людьми, вони дивилися певну літературу, читали літературу або дивилися відео.

І якщо ми будемо аналізувати на великому об'ємі цю інформацію, ми зможемо підказувати освітню траєкторію іншим людям, дітям. В цьому і полягає інноваційна система освіти. Ми повинні зробити такий певний стрибок і завдяки штучному інтелекту допомогти кожній дитині в нашій країні.

Це, як свій Аристотель у кожного Олександра, розумієте? Тому в цьому велика можливість. І ми вивчаємо тренди світові, що відбувається у світі, і бачимо, як змінюється світ. І можемо зараз це транслювати через подібні інноваційні продукти на всю систему освіти.

Як дочка Михайла реагує на ідеї щодо трансформації освіти?

-Пане міністре, я відчув зараз, з яким захопленням ви розповідаєте, як все це буде впроваджене в дошкільній освіті. Мабуть, це тому, що ви є батько. І я знаю, що у вас є донька.І їй десь 8 років приблизно. 

Буде скоро 8 років. 

-Це другий клас? Третій? 

Другий клас.

-Як вона ваші ідеї сприймає? Вона про них знає, що тепер вона не зможе просто так прийти зі школи і сказати, я забула записати домашнє завдання. 

Насправді ми виховуємо дитину в атмосфері, коли ми даємо можливість їй спробувати багато чого нового в школі. Щоб вона тестувала, що їй цікаво, що їй не цікаво. Ми не контролюємо її оцінки і не лаємо її за те, що щось там не виходить. Ми навпаки допомагаємо, зацікавлюємо, пояснюємо, як працюють технології і, так далі. Тобто ми намагаємося її закохати в саму ідею, що потрібно навчатися і що коли ти навчаєшся, граєш на фортепіано, співаєш, танцюєш, що ти від цього отримуєш задоволення.

Саме ці емоції є одним із найбільш важливіших в житті. Тому, звичайно, я знайомлю її з технологіями і бачу, як вона починає використовувати певні месенджери. Є певне обмеження на використання гаджетів.

-Вона для вас фокус група? 

Я б не хотів свою доньку назвати. Але, звичайно, це можливість для мене зрозуміти більше батьків, тому що це відповідальність розробляти продукти для системи освіти. І я намагаюся розробити зі своєю командою такий продукт, який би я хотів, щоб використовувала моя дитина. Тому я цей продукт роблю для себе, для своєї дитини, для своєї дружини, для вчителів, які є у моєї дитини.

І я впевнений, що цей продукт призведе до трансформації нашої системи освіти. Але, звичайно, нам потрібно паралельно створити умови для наших вчителів, щоб вони були щасливими, щоб вони отримували більше грошей, щоб вони могли себе само реалізувати в системі освіти. Тому що якщо вчитель буде щасливий, він зможе поділитися цим щастям з нашими дітьми. Це дуже важливо. І тому у нас в фокусі є вчителі, освітяни. Як зробити так, щоб вони мали більше можливостей отримати заробітну плату, щоб вони також отримували задоволення від процесу навчання, викладання. І їх не кошмарили бюрократією якимись ідіотськими правилами, які, скажімо, змушують їх витрачати час не на дітей. 

Гроші на навчання через “Дію”

-Вчителі в школі, викладачі у вищій школі. Що у нас з вищою школою? Які зміни плануються для професійної, технічної освіти? І, зокрема, ті реформи, про які зараз багато говорять в вищій освіті. Зокрема, питання наглядових рад, питання грантів, які, до речі, це одна з ваших ідей Міністерства цифрової трансформації, давати гроші на навчання через “Дію”. Оці практичні речі. 

Зараз по школах ми трохи проговорили. Це робота над змістом, які компетентності потрібні, як оновити освітній контент, програми, стандарти, як зробити кращі умови праці для вчителів, як трансформувати фізичний простір, як забезпечити питання підземної школи безпеки до логістики автобусів і гаджетів. Якщо дуже коротко, це ключові поенти. Плюс “Мрія”, щоб допомагати і батькам, і дитині, і вчителям.

Наступна важлива ламка – профтехосвіта. Ми хочемо, щоб якнайменше 45% дітей після 9 класу швидко інтегрувалися в ринок праці. Вони отримували за кілька років певну професію і починали працювати і себе само реалізовувати вже.

Для цього потрібно створити можливості у форматі спеціальних майстерень у профтехах. Ми минулого року будували майже 90 таких майстерень, в цьому році ще 100 будемо будувати. Щоб діти могли відразу не просто отримати якусь теоретичну інформацію, а відразу спробувати, як це працює. Щоб була реальна майстерня, реальне обладнання було. І воно було сучасне, а не якесь застаріле. Тому в це потрібно інвестувати.

І держава в це інвестує. Ми розробляємо закон, який залучить бізнес в управління профтехами. Тому що діти повинні швидко почати працювати, отримувати знання і швидко почати інтегруватися, інтегрувати себе в ринок праці. В цьому ідея взагалі профтехів. Якщо ми говоримо про університети, ми там багато чого вже зробили за цей час. Від того, що програми “Гроші ходять за студентами”. У 2024 році 13 тисяч абітурієнтів отримали гроші й обрали університет не за кількістю бюджетних місць або іншим критеріям, а вони отримали гроші і обрали університет, в який вони хотіли піти. Вони доплатили або повністю покрили грантом навчання, але ми, скажімо, відкрили такий новий формат “Гроші ходять за студентами”. І ми подивилися, які університети обирають батьки і діти, якщо в них є реальний вибір.

І це цікава вправа була, тому що ми зрозуміли рейтинг університетів і проаналізували причини, чому їх обирають і що потрібно зробити з іншими університетами для того, щоб вони досягнули такого рівня. Окремо ми розблокували формулу фінансування університетів. Це важливе питання, щоб фінансування державно тримали університети за свої результати й за ті зміни, які вони роблять, а не за те, що вони добігли швидше до Міністерства освіти і домовилися з міністром, як раніше завжди було.

Діє нова формула фінансування. Також ми почали пілотувати наглядові ради, тому що нам потрібна така певна корпоратизація університетів, щоб вони почали працювати як бізнес. Вони почали думати про свого користувача, про свою ключову аудиторію, про абітурієнтів.

Вони почали виходити з тарифної сітки і платити більше викладачам. Вони почали боротися за науковців з усього світу. Вони почали інвестувати свою інфраструктуру. І для цього ми зараз пілотуємо в трьох університетах формат наглядових рад. Коли приходять наглядові ради, вони з бізнесу. Це люди, які досягли певного результату. Це можуть бути люди із системи освіти. Неважливо, з будь-якого сектору. Але люди, які вже зробили певний результат. І вони допомагають менторити цей університет. Вони обирають ректора, його обирають публічно. Є ключові індикатори ефективності для ректора.

-Це в державних університетах? 

Так, це ми робимо зараз і в Запорізькому національному, і при Карпатському, і Київський авіаційний університет. І я вже бачу, що це працює дуже добре. Тому що приходить інша енергія в університети.

Університети перестають бути як чиясь, скажімо, приватна власність в руках держави. Коли приходять ректори, і по 40 років працюють в цих університетах. Тобто є певна конкуренція, з'являється новий такий драйв, бажання інвестувати бізнесу в ці університети, більше довіра і так далі. Тобто цей пілот, є три університети, але, можливо, по-дальшому ми масштабуємо цю практику на інші університети. Це західна практика, так? Найкращі світові університети розвиваються на сьогоднішній момент. І ми хочемо, щоб наші університети з'явилися в рейтингу найкращих світових університетів.

Окремо в науці ми рухаємося і також робимо певні дії. В дошкіллі. Тобто на цю візію, як побудувати найбільш гнучку систему освіти, яка залучає талановитих освітян і потім закохує дітей в систему освіти і створює для них можливості. Ось в кожній ланці освіти ми робимо певні дії. У нас є візія, вона опублікована публічно про те, як ми бачимо систему освіти через 5-7 років. І ось все це декомпозувало на проєкти і тепер реалізовуємо.

Що таке наукові парки Science City?

-А скажіть, що таке наукові парки, Science City? Що це таке? 

У нас є певний досвід. Ми запустили проєкт “Дія.City” Ми створили найкращі податкові умови для технологічного бізнесу і побачили, як ІТ-ринок почав змінюватися і розвиватися, навіть під час повномасштабної війни, зважаючи на всі виклики. І подібний досвід надання свободи і найкращих умов в Європі ми плануємо запровадити для наукової сфери. 

-Це не на базі університетів? 

Це буде на базі університетів, коли університет разом з приватними компаніями формують науковий парк інноваційний, і вони отримають спеціальні податкові пільги, свободу для того, щоб не дробити на безліч ФОПів свою структуру власності, а мати прозору структуру власності, генерувати там певний патент і його не ховати десь, щоб він був на цьому науковому парку. І далі залучати прозоре фінансування, робити якісь винаходи, які потім будуть монетизуватися.

Тобто ми зробили інтерв'ю з великою кількістю науковців, які зробили вже певні результати, з науковими парками попрацювали, і просто описали всі проблеми, з якими вони стикаються. Зараз плануємо створити найкращі умови в Європі для того, щоб наші науковці отримали свободу і почали думати не про бюрократію і податки, а почали думати про те, продовжили думати, бо в нас дуже багато талановитих людей, про те, як створювати винаходи, які змінюють світ. 

-А це торкається лише українських ініціатив? Чи це не має значення? 

Зараз, в першу чергу, звичайно, що це для українських ініціатив, але надалі, в принципі, будь-яка установа світова може відкрити тут своє представництво, юридичну особу в Україні, і почати працювати. Це може і в “Дія.City”, і в Science City. Це не проблема, але вони повинні бути представлені в Україні. І це додаткові податки в нашу країну.

-Як формула, як можливість, це запрацює вже цього року, в 2025 році? 

Це залежить від того, коли ми проголосуємо законопроєкт, але я сподіваюся, що в цьому році ми проголосуємо. Тобто сьогодні є підтримка профільного комітету в парламенті, тому ми презентували це кілька днів тому вже публічно, тому я думаю, що все буде і буде підтримка. 

-А це потрібно провести окремим законопроєкт, тому що це... ?

Тому що це зміни до податкового кодексу, а це неможливо зробити постановами, тільки законопроєкт.

Коли з’являться гранти на навчання?

-А що стосується грантів на навчання? Ця можливість коли з'явиться? 

Це було в минулому же році і буде в цьому році. Минулого року ми рухалися як постанова про експеримент, і експеримент себе показав досить успішно. Тому в цьому році буде прийняти закон, і вже абітурієнти цього року також отримують гранти. Я думаю, що їх буде більше вже, ніж 13 тисяч грантів. Тому цей проєкт, скажімо, експеримент себе вдало показав. 

-Ви знаєте, скільки коштує навчання зараз, наприклад, в топ-5 українських університетів за рік? 

Звичайно. І гранти вони якраз для деяких університетів повністю покривають навчання, але, скажімо, для топ-університетів потрібно співфінансування. І в цьому ідея. Раніше, наприклад, як і мій особистий досвід, я обирав університет там, де я можу вступити на бюджет, тому що у моєї родини не було можливості заплатити за контракт повною сумою.

-Або платити за контракт там, де він коштує вдвічі дешевше, ніж, наприклад, в столичному ВНЗ. 

Так. А якби вже була система, яку ми зараз реалізували, я б обрав інший університет, але зі своїм грантом, який би я отримав за результати ЗНО, я здав добре ЗНО, я б доплатив трошки грошей, скільки б вистачало у моєї родини, і почав би навчатися в іншому університеті. Я радий там, де я навчався, і щасливий. Але просто як приклад, що навіть у своєму житті я обирав університет, виходячи з того, де є можливість вступити на бюджет або нижча вартість навчання. І це несправедливо, бо діти здають високо ЗНО на високі результати.

І вони не можуть потрапити, вони не монетизують свої знання. А тепер є важливість монетизувати, отримати за це гроші. Або піти повністю на бюджет, або отримати гроші й співфінансувати.

-А скільки, можливо, це запитання, воно таке достатньо просте для вас, але скільки, на вашу думку, це високий бал ЗНО? 

Зараз ЗНО не здають, НМТ. 

-НМТ, мультитест зараз щороку по-різному. 

В залежності від напрямку.

-Ну там всього 200 балів. Ваша особиста думка, якби ваша дитина або хтось з вашого оточення склав ЗНО, скажімо, на 175 балів, це високий бал?

Ну, я не можу оцінювати.

-Ну ви сказали, достатньо високий. Достатньо високий, це 200. Чому я запитую, на гранти претендують лише достатньо і високо обдаровані діти? 

Давайте так, я здав ЗНО на 186 балів. 

-Це ви вперше публічно говорите?

Так, це не секретна інформація. Але для мене, я вважаю, що я здав досить високо. На той момент я здавав право. Тоді потрапив в перший рік якраз ЗНО. І я здав на 186 балів. Я вважаю, що в районі своєму це був найбільший бал с права. Я вважаю, що це достатньо високий бал. Але залежно від спеціальності різні бали. Там 170, 180, різні рейтинги. Зараз в нас є там певне просідання з математики. Коли 175 балів, це вже супер високий бал. І це не добре.

Тобто це добре, якщо дивитися на рейтинг. Але це проблема для держави. Нам потрібно працювати над спеціальностями, особливо математичними. Тому що якщо ми хочемо реалізувати себе як країна в сучасній економіці, ми повинні закоховувати дітей в математику. Ми повинні платити великі заробітні плати вчителям математики. Тому що це сильно впливає, де ми будемо з погляду ВВП і взагалі успішності нашої держави.

Хто зможе отримати гранти?

-І це було питання про гранти також. Хто перший претендент на ці гранти? Це конкурс? 

Це залежно від рейтингу і наскільки здали діти.  Тобто перші 13 тисяч по різним спеціальностям, хто є в топі рейтингу, вони отримають ці гранти. Тобто досить прозора система. В залежності, хто в цьому році наскільки здасть тестування, середня буде формуватися цей рейтинг.

-Пане міністре, на завершення, хочу вас також запитати про коротко основне, що ви вважаєте топ досягненням за рік минулий і топ пріоритетом на 2025. Ваш особистий рейтинг. На чому ви будете зосереджені особливо? 

Важко, напевно, виділити одне топ досягнення, тому що велику кількість дітей вивели в офлайн. Ми про це говорили. Пілотів багато запустило, ми про це говорили. Я б, напевно, що сформували візію топ досягнення. Що з'явилася чітка візія, що потрібно робити, щоб не було хаосу в реалізації цих чи інших проєктів. Вони були між собою всі пов'язані. Ось це важливо.

Але, звичайно, напевно, що вдалося вивести велику кількість дітей в офлайн, тому що доля кожної дитини є безцінною. І я вважаю, що це топ досягнення. Тому що це ризик, це прийняття рішень, це не так просто.

Пріоритет на цей рік – це все-таки запропонувати суспільству і погодити з усіма ключовими стейкхолдерами модель заробітної плати для освітян, щоб вона була гідна і наші освітяни почали отримувати заробітну плату, яку вони заслуговують. Або хоча б наблизитися до цієї заробітної плати. Звичайно, що певна масштабна війна, всі гроші йдуть на війну.

Але якщо ми не будемо створювати умови для наших освітян, щоб вони залишалися в системі освіти і залучати ще додатково молодь, то ми не зможемо реалізувати візію розвитку системи освіти. І сьогодні ви бачите, на останок, якщо можна, хотів би сказати, от ви бачите, який ми прорив робимо в MillTech, DefenseTech, GovTech, в IT. Це ж скільки людей стали на захист нашої країни.

Це ж все результат роботи наших освітян. Вони виховували наших дітей, вони навчали. Тобто ми маємо насправді, і ми дуже часто не цінуємо ту систему освіти, яка є сьогодні.

Але нам потрібно зробити ще кращі умови для того, щоб ці люди залишалися і залучалися нові. Тому це найголовніший виклик, і ми будемо його сміливо атакувати. Це виклик, щоб розв'язувати цю проблему назавжди.

-До речі, відчувається, пане міністре, що це ваш, мабуть, і особистий підхід. Тому що ми спілкувалися з вашими пресслужбою, так скажімо, і мене трошки ввели в курс справи. Ми тут в міністерстві знаходимося, я бачу дуже багато молодих облич, і мені розказали про те, як існує певна система персонального оцінювання ефективності кожного працівника. Тут виявляється, що квартальні звіти. І це все достатньо цікаво. Це ваш особистий підхід, так? Особисте зростання через особисто професійне досягнення. Це от ваше кредо? 

Звичайно. Якщо коротко сказати, мені здається, що дуже хотілося всій нашій команді і від президента, тому що це його задача була сформувати цю візію. Це командна робота великої кількості людей. Щоб будь-хто в нашій країні зміг стати будь-ким. Оце, напевно, ключова ідея.  Незалежно в якій родині ти народився, скільки в тебе було грошей. Щоб ти зміг себе реалізувати і реалізувати будь-яку шалену ідею в нашій країні. Я вважаю, що українці на це заслуговують. І ми всі разом з вами побудуємо таку систему освіти. 

Головне