Нещодавно я сформулював прогноз щодо ставки ФРС.
Нагадаю, я прогнозував жорстку грошово-кредитну політику Федрезерва з доведенням ставки до діапазону 5,5-6% у 2023 році з наступним раундом зниження, починаючи з 2024 року.
Але черговий "чорний лебідь" у вигляді банкрутства двох банків може внести свої корективи.
Слідом за банкрутством Silicon Valley, з ринку виведено Signature Bank. На черзі: First Republic, PacWest Bancorp та Western Alliance Bancorp.
Поки що все схоже на те, що "валять" банки, які:
- Пов'язані з криптою;
- Мають спільні проекти з республіканцями.
ФРС на екстреному засіданні ухвалила рішення виплачувати незастраховані депозити на суму понад 250 тисяч доларів. Гроші знайдуть не за рахунок платників податків, тобто друкуватимуть. Таким чином, кількісний стиск (QT) закінчиться так і не розпочавшись.
Навпаки можливий раунд кількісного розширення (QE) під виплату депозитів.
Простими словами, замість виведення надлишкових грошей із ринку, відбудеться їхня нова емісія (друкарський верстат).
І все це на тлі:
- Висока інфляція в США (вище 6%) при таргеті 2-3%.
- Загроза рецесії (поки очікування ВВП США в зеленій зоні: + 0,5% на 2023 рік, хоча навесні 2022-го були на рівні 2-2,5%).
Заява ФРС викликала хвилю оптимізму на ринках, яку, втім, не варто переоцінювати.
По суті, у США запускається негласна програма повного страхування депозитів: тобто, хто б не збанкрутував, Федеральна корпорація зі страхування депозитів (FDIC) за допомогою ФРС виплачуватиме незастраховані депозити, які у групі ризикових банків сягають 80-90%.
Що це означає практично:
- Раунд підвищення ставок може бути призупинено або уповільнено (підвищення базової ставки "через раз", глибина кроку 25 б.п., а не 50 б.р., тобто на 0,25%, а не 0,5% ).
- Можлива "модель Волкера": розширення грошової маси при високих ставках, тобто нова QE, нехай і в значно менших обсягах, ніж раніше, при рівні ставок 5%.
Нагадаю, така модель дозволила голові ФРС Волкеру наприкінці 70-х – на початку 80-х перемогти інфляцію, але це коштувало США занурення у найглибшу рецесію в історії після Великої Депресії.
У долара починаються суттєві проблеми
Для мінімізації цих проблем потрібні:
- Дешеві сировинні ресурси, передусім нафта;
- Приплив оптимізму на ринках на купівлю американських трежерів - казначейських облігацій Мінфіну;
- Приборкання інфляції за допомогою дешевого імпорту.
Чим ця ситуація є небезпечною для нас?
Пункт перший - складно вирішується без залучення в процес рф, Венесуели та Ірану.
Пункт три - майже не вирішується без участі Китаю.
Для другого пункту необхідне мирне врегулювання в Україні.
Загалом, стаття в Politico про якісь "розбіжності" у позиції США та керівництва України з'явилася не просто так. Плюс нещодавня заява колишнього глави Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганга Ішингера про необхідність створення групи з "мирних переговорів" між Україною та рф.
Тут важливо зберегти раціональну оцінку, оскільки ситуація активно використовуватиметься російською пропагандою. Як виділити тут раціональне зерно від полови пропаганди?
Спробую сформулювати тезово:
- Жодного розколу між Україною та США не буде;
- Санкційний тиск на рф збережеться;
- Напружені відносини США та Китаю нікуди не зникнуть.
Тоді як цей сценарій вплине на "ріал політик"?
США спробують виграти ЧАС. В ідеалі їм потрібні ДВА роки.
Їхнє ключове завдання, щоб до моменту приборкання інфляції (хоча б до 3-3,5% у середньостроку), нічого великого "не здохло в лісі" і не почався масовий відтік інвестицій як у 2008 році.
Приборкання інфляції розв'яже Америці руки для проведення нової стратегічної політики щодо рф і Китаю.
А саме:
- Рецесія;
- Програш демократів на виборах;
- Соціальна дестабілізація.
Тобто щодо України зміниться не стратегія США, а тактика. У чому це може виражатися?
Більш жорсткий контроль за фінансовою допомогою. "Гальмування" нових санкційних пакетів щодо рф, більш лояльне ставлення до країн, які продовжуватимуть купувати російську нафту без дотримання цінового обмеження.
Моделювання можливості "заморозки" війни в Україні "на якийсь час" замість стратегічного вирішення даної проблеми.
Загалом настають дуже складні часи для нашої дипломатії та керівництва.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
