Всесвітній економічний форум у Давосі традиційно слугує ключовою платформою для глобальних дискусій про економічні, соціальні та безпекові виклики сучасності. Для України цьогорічний форум став визначальним етапом у мобілізації міжнародної підтримки, залученні інвестицій для відбудови та посиленні співпраці з ключовими партнерами в умовах війни з росією, що триває.
Головні акценти виступу Володимира Зеленського
Виступ Президента України 21 січня був центральною подією форуму, спрямованою на утримання міжнародної уваги до російсько-української війни. Зеленський наголосив на важливості подальшої військової підтримки України, зокрема через інвестиції в оборонний сектор, санкційного тиску на росію для обмеження її військових і економічних можливостей, а також переходу до використання заморожених російських активів у розмірі $350 млрд для фінансування відбудови України.
Президент також підкреслив роль України як майбутнього регіонального лідера у сфері оборонних інновацій, здатного задовольнити висхідні потреби демократичного світу у забезпеченні безпеки.
Фокус на відбудові: економічний та стратегічний вимір
Відбудова України була однією з ключових тем дискусій. Згідно з оцінками Європейського інвестиційного банку, відновлення потребуватиме близько $1 трлн, тоді як природні ресурси України, вартість яких оцінюється в $26 трлн, стають важливим стратегічним ресурсом для демократичного світу.
В умовах глобальної боротьби за контроль над сировинними джерелами доступ до українських ресурсів може зменшити залежність Заходу від авторитарних режимів.
Також під час форуму було оголошено про нові угоди, зокрема інвестиції у вітрову енергетику з боку європейських компаній, що демонструє висхідний інтерес до відновлюваної енергетики в Україні.
Однак значні інвестиції залишаються під питанням через ризики, пов’язані з бойовими діями, що тривають. Багато інвесторів можуть утримуватися від участі, доки ситуація з безпекою в Україні не стабілізується. Важливим завданням України стане створення дієвих механізмів захисту інвестицій.
Україна як лідер оборонних інновацій
Український оборонно-промисловий комплекс залишається одним із найпотужніших елементів стратегії держави. Вартість ринку оборонних технологій в Україні може досягти $20 млрд, відкриваючи перспективи для міжнародного партнерства. Демонстрація здатності української оборонної промисловості до інновацій, наприклад у сфері виробництва дронів і систем ППО, стала важливим сигналом для потенційних інвесторів.
Попри сильний потенціал, український ОПК залежить від західних технологій, що може стати обмеженням у довгостроковій перспективі. Крім того, конкуренція з іншими країнами-експортерами оборонної продукції (зокрема, Ізраїлем та Південною Кореєю) залишається значним викликом.
Заморожені російські активи: фінансовий прецедент
Одним із ключових питань залишалося використання $350 млрд заморожених російських активів. Україна наполягає на створенні механізмів, які дозволили б спрямувати ці кошти на відновлення. Це зменшило б тягар на платників податків країн Заходу і створило б модель "win-win", де економічний і політичний ефект від конфіскації активів агресора виграли б усі сторони.
Юридичні механізми передачі цих коштів залишаються на стадії обговорення. Багато країн стикаються з внутрішніми юридичними та політичними перешкодами, що може затримати реалізацію цього процесу.
Дипломатичні досягнення та політичні виклики
Проведення зустрічі Володимира Зеленського із президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм підтвердило важливість глобальної координації на підтримку України. Однак відсутність домовленостей із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо та критика його позиції з боку Зеленського вказують на певні виклики в об’єднанні європейських країн навколо українського питання.
Висхідний вплив популістських та ультраправих урядів у Європі може вплинути на довгострокову підтримку України. Зокрема, ризики зменшення європейської допомоги збільшуються на тлі економічних викликів у самій Європі.
Загалом Україна максимально ефективно використала платформу Давосу для мобілізації міжнародної підтримки та пошуку нових партнерств. Однак на порядку денному залишаються ключові виклики: створення гарантій безпеки для інвесторів, активізація роботи над юридичними механізмами передачі російських активів та посилення політичної єдності серед партнерів.
Заморожені російські активи, відбудова інфраструктури та розвиток ОПК стануть стратегічними завданнями України на найближчі роки. Подальший успіх залежатиме від здатності уряду не лише залучати підтримку, але й забезпечувати її ефективне використання в умовах тривалого конфлікту.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
