Публічні коментарі політиків та текст спільної заяви за підсумками саміту Україна-ЄС є максимально конкретними та оптимістичними. На найближчі місяці сформовано детальні плани роботи по безпековому, економічному та правовому треках.
ЄС чітко визнає право України на звільнення всієї своєї території у міжнародно визнаних кордонах. В рамках місії EUMAM Ukraine планується підготувати до 30 тисяч українських військовослужбовців. Фінансова допомога на військові потреби через інструмент European Peace Facility становитиме 3,6 мільярда євро.
Військова співпраця
Питання військової співпраці вирішується переважно на зустрічах у Рамштайні та в комунікації з НАТО, але і ЄС має свої інструменти, які Україна використовує для оборони країни та нової архітектури безпеки. Один із них - Permanent Structured Cooperation (PESCO) – дозволить реалізувати двосторонні проекти в галузі оборонно-промислового комплексу з різними країнами ЄС. Це можуть бути виробництво безпілотників, посилення берегової охорони чи тактична медицина. Європейська Хартія містить статтю 42.7, яка також говорить про колективну безпеку і право країн-членів звертатися по допомогу в разі збройної агресії проти них. Проте, стаття 5 Статут НАТО в цьому плані є більш конкретною.
На саміті фактично відкинуто пропозиції щодо територіальних поступок російській федерації з боку України, а основою для мирного врегулювання визнано Формулу миру В.Зеленського із 10 кроків.
Створення Міжнародного спеціального трибуналу для відповідальності керівництва РФ за злочин агресії стає все більш реальним. Хоча на даному етапі багато західних політиків розглядають його як аргумент у дипломатичних переговорах щодо відводу російських військ.
Фінансова підтримка
В економічному плані ЄС надаватиме фінансову підтримку Україні для зменшення дефіциту бюджету, фактично це спільне із США фінансування наших бюджетних видатків, окрім витрат на ведення війни. Також анонсовано виділення першого мільярда євро на програму реконструкції. Не менш важливим є продовження дії особливого режиму для українського експорту. Зараз це справжня зона вільної торгівлі, бо до війни на основні наші експортні позиції існували досить малі квоти або обмежувальні тарифи.
Головний виклик для нашої економічної інтеграції в ЄС – обрати сектори економіки для виробництва експортної продукції, щоб Україна поставляла на європейські ринки не лише кукурудзу, прокат і мед. Щоб наша економіка заробляла достатньо – нам потрібна нова індустріалізація і експорт високотехнологічної продукції.
Українці за кордоном
Важливим елементом євроінтеграції є вільний рух трудових ресурсів. На саміті погодили продовження надання українцям статусу тимчасового захисту до весни 2024 року. Цей статус дає право на роботу та доступ до освіти. Пошук роботи у Євросоюзі – завдання складне, і українці вже переконалися в тому, які потрібно мати якості для того, щоб бути конкурентними на ринку праці і претендувати на достойні зарплати.
Безкоштовний роумінг – наче і дрібниця, але також ознака інтеграції, і це питання має бути вирішене протягом кількох місяців.
Зміни законодавства
Набуття членства – тривала бюрократична процедура. З одного боку, Україна отримала прямі заяви про те, що ЄС розглядає нашу країну як майбутнього члена Євросоюзу. З іншого, терміни вступу називають досить різні. Проміжна оцінка виконання “домашнього завдання” і можливий перехід до фази “переговори про членство” попередньо заплановані на осінь 2023. До того часу потрібно повністю виконати 7 вимог, які були оприлюднені минулого літа, по двох із них нас чекає цікава дискусія.
Після висновку Венеційської комісії буде ясно, чи повинна Україна змінювати своє законодавство про національні меншини. Якщо так, то це може бути відступом від жорсткої мовної і освітньої політики, і це викличе політичну дискусію всередині суспільства. Угорщина та Румунія наполягають на спеціальних умовах для їх меншин, тож чекаємо рішення “венеційки”.
У питанні закону про Конституційний Суд проявляється проблема, про яку нас чекають ще не одні дебати. І це – делегування частини суверенітету до глобальних наддержавних структур. Цю дискусію пройшли багато інших країн, а у Великобританії вона закінчилася брекзітом. Якщо вирішальне слово у відборі суддів Конституційного Суду матимуть іноземні організації – це також делегування частини суверенітету. Можливо, у ЄС стурбовані суперечливими рішеннями польського конституційного суду, і тому так багато уваги звертають на наш КС. Адже за цінностями українське суспільство близьке до польського – таке ж консервативне, і в майбутньому деякі норми ЄС будуть сприйматися неоднозначно, аж до апеляцій у Конституційний Суд.
Шлях до набуття членства
Україна буде прагнути до членства у ЄС і виконувати всі “домашні завдання”, інколи з дискусіями про їх зміст. Але ще до набуття членства нас чекає багато важливих і принципових рішень, кожне з яких і є власне євроінтеграцією в конкретних сферах – це вільна торгівля і доступ на ринки ЄС, це вільний рух трудових ресурсів, участь у програмах ЄС і навіть вільний роумінг. А за цінностями – Україна вже Європа, хоча і зі своєю специфікою.
Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього
