На тлі поточних загроз та гібридних атак у світі Європейська комісія виступила з ініціативою створення спільної розвідувальної служби. Ця служба покликана зміцнити єдність країн ЄС у питаннях безпеки та захисту інформаційного простору. Останні події, включно з російською агресією в Україні, лише підкреслили важливість співпраці для протидії зовнішнім загрозам.
Єврокомісія запропонувала цей крок як логічне продовження попередніх зусиль ЄС у сфері безпеки, відзначивши, що нова служба допоможе забезпечити координацію між різними країнами у сфері обміну розвідувальними даними. На зустрічі високопосадовців ЄС прозвучало, що розвідувальне співробітництво має потенціал суттєво підвищити безпеку всередині Союзу, уникнути дублювання зусиль і посилити боротьбу з організованою злочинністю.
Згідно з пропозиціями, нова розвідувальна служба буде займатися збором та аналізом інформації, що стосується загроз, зокрема тероризму, кіберзлочинності та військових ризиків. Її діяльність забезпечить країнам-членам доступ до сучасних аналітичних платформ та об’єднаних ресурсів. Європейська розвідувальна служба матиме на меті спростити обмін даними серед країн ЄС, що особливо важливо на тлі посиленої потреби у швидкому реагуванні на безпекові виклики.
Очікується, що структура служби включатиме координаційний центр та спеціалізовані відділи для протидії різним видам загроз. Кожна країна-учасниця зможе надати своїх фахівців для роботи у складі служби, зокрема експертів у сфері кібербезпеки, аналітиків і спеціалістів з протидії тероризму.
Україна: перспективи співпраці
Ініціатива створення спільної служби може стати важливим кроком для України у напрямку євроінтеграції. На запитання, чи буде Україна запрошена до участі у розвідувальних проєктах, посадовці ЄС поки не дають однозначної відповіді. Проте політичний контекст та безпекові реалії можуть сприяти тому, що Україні буде запропоновано часткову інтеграцію у роботу служби. Головним аргументом за інтеграцію України в службу стане висока кваліфікація вітчизняних розвідувальних служб - ГУР та СЗР. Наразі жодна розвідувальна служба в ЄС не має такого досвіду роботи під час військової агресії, як українські відомства.
Для України така співпраця означала б:
- Доступ до розвідданих та сучасних технологій:
Співпраця із ЄС надасть Україні можливість користуватися передовими розвідувальними даними та аналітичною підтримкою. В умовах війни це допоможе нам швидше отримувати супутникову інформацію та інформацію від резидентур розвідок країн ЄС всередині Росії. Це може значно полегшити роботу наших розвідувальних служб в галузі збору інформації в глибокому тилу ворога.
- Обмін досвідом:
Українські розвідувальні та безпекові служби отримають можливість навчатися у своїх європейських колег та брати участь у спільних тренуваннях. Але в такого виду співпраці більше зацікавлені країни ЄС, адже безумовно наші служби можуть поділитися набагато більшою кількістю навичок, аніж європейські колеги.
- Підвищення рівня безпеки:
Така співпраця посилить українські структури у питаннях виявлення та запобігання загрозам, що надходять як ззовні, так і всередині країни. Головною перевагою тут стане швидкість отримання інформації та технологічна база, яку можуть надати країни Союзу.
Створення спільної розвідувальної служби ЄС є важливим кроком на шляху до інтегрованої європейської безпеки. Ініціатива підвищить здатність Європи реагувати на виклики, забезпечить ефективну координацію дій, а також зміцнить безпеку в регіоні. Для України така співпраця з новою службою ЄС надасть унікальні можливості, які сприятимуть не лише зміцненню її обороноздатності, а й інтеграції у європейський безпековий простір. Для ЄС співпраця з Українськими розвідниками надасть можливість отримати унікальний досвід оперативної роботи проти росії в умовах війни.
Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"
