Днями відбувся візит канцлера Німеччини Шольца до США і зустріч з президентом Байденом.

Годинна розмова, як пишуть ЗМІ, відбулася за зачиненими дверима, і жодних прес-конференцій лідери потім не давали. Але, з огляду на різні публічні заяви напередодні візиту, а також загальний контекст подій у міжнародній площині, можна прогнозувати, що наступні теми були предметом уваги та обговорення.

Перша. Масштаби військової допомоги Україні. Відомо, що європейські країни у прийнятті рішення щодо надання Україні того чи іншого виду озброєння сприймають позицію США як маркер. Так було з наданням ПВО та танків, так, можливо, буде і у питанні надання винищувачів.

Друга. Стратегія щодо війни. Тема ризиків відносно розтягування війни у часі. У наступному році, про що я часто пишу, відбудуться вибори в США. Якась частина республіканців уже зараз висловлюється за скорочення допомоги Україні. Європа побоюється, що з часом трансатлантична єдність може зменшитись. Тому раціо в тому, щоб зараз погодити свою позицію щодо темпів допомоги, та й взагалі розуміння того, що таке мир і як його досягти - безумовно, є. Тим більше, що й у самій Німеччині час від часу проходять мітинги праворадикальних сил (хоч і мало численні), спрямовані проти антиросійських санкцій та проти надання військової допомоги Україні.

Третя. Китай. Останнім часом влада країни активізувалася зі своїми ініціативами. Але паралельно з’явились підозри щодо того, що Китай може постачати озброєння/комплектуючі для виробництва зброї росії. Крім того, якщо США критично поставились до так званого "мирного плану" Китаю, то Франція і Німеччина, приміром, сприймають деякі пункти (щодо ядерних загроз, зокрема) позитивно. Тому очевидно, що назріло питання вироблення спільної позиції щодо застосування санкції (у разі того, якщо Китай постачатиме озброєння рф). А також щодо позиції та пропозицій Китаю по війні (як відомо, найближчим часом має відбутися візит Сі до Москви та зустріч із Путіним).

Олеся Яхно, політичний експерт