У Республіці Молдова 20 жовтня 2024 року відбудуться президентські вибори. Лідерство в передвиборчих перегонах, за даними соціологів, зберігає чинна президентка Майя Санду - з великим відривом від свого головного опонента, колишнього генпрокурора Молдови Олександра Стояногло. Основна інтрига передвиборчих перегонів поки що - чи вдасться Санду здобути перемогу в першому турі.

Ще недавно головним конкурентом Санду вважався колишній президент Молдови Ігор Додон, лідер проросійської соціалістичної партії. Додон ніколи не заперечував своєї симпатії до РФ та за часи його президентства Молдова йшла на укріплення відносин з Росією. За результатами соцопитувань 9-23 серпня Додона підтримували 25% виборців, в той час як Санду - 24%. Але після цього колишній президент не подав свою кандидатуру до ЦВК, натомість він підтримав свого однопартійця Олександра Стояногло.

Передбачалося, що Стояногло стане єдиним кандидатом від опозиційних парламентських і позапарламентських сил, проте охочих підтримати його виявилося небагато. Крім ПСРМ, за кандидатуру Стояногло виступила позапарламентська партія «Громадянський конгрес», а от усі інші партії і політики, яких Додон закликав підтримати Стояногло, від пропозиції відмовилися.

Партія комуністів Республіки Молдова (ПКРМ) на чолі з експрезидентом Володимиром Вороніним, теж традиційно проросійська, вирішила підтримати експрем'єра Василя Тарлева. Він був главою уряду під час перебування Вороніна президентом. За попередніми опитуваннями - Вороніна підтримували до 7% виборців, відповідно за Тарлева проголосує до 5%.

Примітно, що ПРКМ і ПСРМ у парламенті формують єдиний блок, але кандидатів підтримують різних.

Крім «геополітичних» таборів, частину кандидатів можна визначити в категорію «проти Санду і PAS». Так, експрем'єр Іон Кіку жорстко критикує Майю Санду, звинувачуючи її в «узурпації влади», а також у тому, що партію PAS фінансують з-за кордону за допомогою НУО. У цьому контексті Кіку пропонує ухвалити в Молдові закон про «іноагентів», як у Грузії, не згадуючи при цьому, що першоджерелом для ухваленого там закону стала Росія, де «іноагентами» чинна влада оголошує найрізноманітніші громадські організації, а також активістів, опозиціонерів і журналістів. За Кіку свій голос готові віддати до 6% виборців.

Ще один кандидат, який протиставляє себе чинному президенту Санду, - колишня башкан Гагаузії Ірина Влах. Вона звинувачує Санду в спробах втягнути Молдову у війну, а також у намірі скасувати вибори під приводом нової хвилі ковіду. За неї можуть проголосувати до 5% населення, переважно - гагаузи.

Ставлеників олігарха-втікача Ілана Шора до участі у виборчих перегонах допущено не було. Так, ЦВК відмовила в участі у виборах блоку «Победа», створеному навесні 2024 року в Москві. До нього входять визнана неконституційною партія «Шор», партія «Шанс», партія «Відродження», «Альтернативна сила порятунку Молдови» (FASM - Forța de Alternativa și Salvarea a Moldovei) і Victoria. Усі вони пов'язані з Іланом Шором. Блок намагався висунути екс-члена ПСРМ, депутата Василя Болю кандидатом у президенти. Коли це не вдалося, Боля спробував податися як незалежний кандидат, але отримав відмову.

Через роздрібленість опозиційних сил - Додон залишився фактично єдиним вагомим союзником для Стояноглу. Він виступає на російському телебаченні, де розповідає про те, що Санду буде проводити гей-паради в Кишиневі, розвалить церкву та країну.

Чинна президентка Майя Санду тим часом приймає в Кишиневі високопоставлених європейських чиновників: прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, президента Румунії Клауса Йоганніса, канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших. Також Санду завела «Щоденник виборчої кампанії» - відеопроєкт, у якому у форматі коротких інтерв'ю розповідає про свою електоральну активність і відповідає на критику конкурентів або на чутки про те, що Санду і PAS нібито готуються заборонити в країні церкву.

В Молдові зараз велика кількість виборців, що не визначилися, біля 30%, 35% за останніми опитуваннями готові голосувати за Санду. Ще 35% сумарно - за різних опозиційних кандидатів. Боротьба зараз іде саме за невизначених, бо Санду не може відібрати в опозиції проросійських виборців, як і опозиціонери не можуть відібрати в неї проєвропейських. В таких умовах 2й тур є досить вірогідним, в ньому Санду переможе будь-кого з наявних кандидатів від опозиції. Але паралельно вона зберігає шанси на перемогу у 1му турі, якщо зможе мобілізувати невизначених виборців до свого табору.

Для росіян в такій ситуації єдиним варіантом отримання контролю над ситуацією в Молдові є дестабілізація та путч. Але за наявною їх присутністю в регіоні на даний момент - їх максимум це вигнати тисячу пенсіонерів з радянською символікою на центральну площу в Кишиневі. Не звачаючи на всі російські гроші та політичні проекти росіян в Молдові - вони вже заочно програли цю кампанію. Вірогідніше за все - ці вибори і паралельний з ними референдум про євроінтеграцію, ініційований Санду чітко проведуть розмежувальну лінію між Молдовою та Росією.

Для України ж стабільна та проєвропейська Санду є найкращим з кандидатів на президента Молдови.

Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"