Не робіть ключову помилку, коли на підставі спостережень за заповненими у столиці ресторанами, магазинами будтоварів та дорогими машинами на дорогах, ви приходите до висновку про розвиток. Польові спостереження тут ілюзорні. Знаючі люди кажуть, що у Сомалі у столиці Могадішо теж є ресторани, магазини будматеріалів та дорогі тачки на дорогах.
Особисто я завжди даю одну пораду. Робіть висновок про рівень розвитку країни не за рівнем життя багатих, а за рівнем життя бідних. Не з верхніх 10% населення, а, по нижніх 50%.
Верхні 10% скрізь живуть добре. В Україні – це до 3 млн осіб, переважно у Києві та Львові. Саме вони і створюють "вітер", який багато хто вважає за розвиток.
Так само, як про розвиток міста судіть не за якістю ресторанів, а за кількістю та чистотою громадських туалетів.
Що мене напружує в нашому прогнозі країни?
Демографія! Я чітко розумію, що людський капітал – це нафта 21 століття. А знаєте чому?
Якщо у 20 столітті 70% ВВП та робочих місць давала промисловість, то зараз 70% ВВП та робочих місць дає сектор послуг (про роль промисловості треба говорити окремо).
Але демографія взагалі якось неважлива нашого уряду, значить усе буде ще гірше. Тобто, на нас чекає "монгольська модель" - велика країна за площею, маленька за чисельністю, яка заробляє на експорті сировини.
Не вірте в казки про азіатів і африканців, які сюди приїдуть працювати, навіть якщо в службі київського таксі ви побачили сирійця. Я вже стомився спростовувати цю ілюзію про мігрантів. Скажу так. У цю брехню можуть вірити лише люди не знайомі з регіональною статистикою.
Щодо нерухомості. Буде два мономіста: Київ та Львів. Доки ці урбацентри будуть віджимати ресурси провінції і територій з ризиком воєнних дій, нерухомість там зростатиме. Тобто середньострокову перспективу можна грати.
Але в довгострокову йти не раджу. Приплив мігрантів у два мономіста припиниться після 2030 року.
І пам'ятайте про нову специфіку нашого буття зараз. Не важливо, які плани ми побудували щодо себе. Важливо, які плани щодо нас побудували "інші". Цю особливість буття треба враховувати передусім.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
