Широкомасштабна агресія росіі проти України вкотре нагадала про неспроможність існуючої системи колективної міжнародної безпеки, побудованої на Статуті ООН, протистояти сучасним викликам, а відтак- необхідність її докорінної перебудови. Говорячи про це, міжнародні політики та експерти в першу чергу мають на увазі реформування Ради Безпеки ООН. Спробуємо розібратися.
Головна проблема права вето
Історія про "реформу" Ради тягнеться вже понад 30 років, коли заради цього в ООН була створена спеціальна робоча група, яка благополучно існує і до сьогодні. Провівши тисячі засідань та запропонувавши сотні пропозицій, з яких жодна серйозна так і не була реалізована.
Нещодавно багатьох неабияк схвилювала пропозиція США збільшити на шість країн існуючий склад постійних членів Ради, але без надання їм права вето. Насправді це далеко не нова ідея, вже багато років серед претендентів на такі місця називають Бразилію, Індію, Німеччину, Японію, і можливо ще дві найбільші країни Африки. Є поширеною думка, що за своїм впливом та потенціалом вони заслуговують зайняти місце поруч з існуючою "постійною пʼятіркою" (Велика Британія, Китай, Франція, росія, США). Але коріння всіх проблем полягає у сумнозвісному праві вето. З одного боку, жоден з нових претендентів на постійний статус без цього права не погодиться, а з іншого- жоден з нинішніх добровільно цей привілей нікому не віддасть.
Але короткий погляд в історію переконує: головна проблема полягає не стільки в існуванні права вето, скільки в його зловживанні.
Так, загалом з 1946 до 2023 року вето застосовувалося 308 разів. При цьому колишній СРСР/росія вдалися до цього 152 рази тобто майже стільки ж як усі інші постійні члени разом узяті. До 1950 року вето застосовував лише (!) один радянський союз, зробивши це аж 45 разів. Сполучені Штати вперше заветували рішення Радбезу лише в 1970 році! А ось вже в російський період з 1992 по 2023 рік росія скористалася цим сумнозвісним правом 33 рази, США-15, Китай-2, а Велика Британія та Франція-жодного разу!
Ще більш цікаво хоча й не дивно, левова частка російських вето стосується Сиріі, України, решта-Грузіі, Босніі, Північної Кореі, Мʼянми, Венесуели. Ба більш-за цей час росія заблокувала ще десятки резолюцій. Санкції, якими пропонувалися проти іі союзників Судану, ЦАР, Малі, ще на стадії погодження до голосування.
Якщо до усього вищесказаного додати ще й той факт, що росія з грудня 1991 року незаконно і безпідставно зайняла в ООН та відповідно Раді Безпеки місце колишнього СРСР, стає цілком зрозумілим коріння неефективності існуючої системи колективної безпеки, а головне-хто саме є її головним руйнівником.
Отже процес реформування Ради Безпеки ООН має обовʼязково передбачити вигнанням з нього країни-агресора.
Геть росію з ООН
За останні десятиліття десятки країн ставали членами ООН. Вони проходили чітко виписану в її статуті процедуру набуття членства через рішення Радбезу та Генеральної Асамблеї. Останні приклади-республіки колишньої Югославіі, колишні радянські республіки, Чехія та Словаччина. Російська делегація вирішила цим не перейматися і просто поміняла в ООН табличку з назвою країни. У свою чергу ключові держави світу, перебуваючи в ейфорії від розпаду СРСР, мовчки з цим погодилися. Але зараз прийшов час виправити наслідки цієї найбільшої афери ХХ століття. Від цього виграє весь цивілізований світ.
Завдяки активним діям створеної в минулому році міжнародної ініціативної групи "Геть росію з ООН" #unrussiaUN процес, як кажуть, пішов. Слово за українською дипломатією та нашими партнерами.
Володимир Єльченко, український дипломат, Постійний представник України при ООН (2015-2019), Надзвичайний та Повноважний посол України в США (2020—2021)
