Євразійський український степовий коридор, що з'єднує Китай і ЄС, може повністю відновити транзитивність України як країни-моста і країни-хаба між Європою та Азією.
Перевага цього напрямку для України у тому, що коридор проходить територією або нейтральних до України країн, або дружніх: Казахстан, Азербайджан і Грузія. Усі три держави підтримують територіальну цілісність України на міжнародному рівні. Український Євразійський степовий коридор практично повністю збігається із Серединним маршрутом Нового шовкового шляху Китаю в рамках китайського геополітичного проєкту "Один пояс - Один шлях".
На даний момент Китай розвиває три коридори Нового шовкового шляху:
- Північний - через рф і Білорусь. Перевага маршруту для Китаю: рівнинна територія, один міждержавний перехід, один тип колії, розвинена мережа залізниць, уніфіковане транспортне право, відсутність морської перевалки. Але є одне "але". Величезні геополітичні ризики, зокрема, у вигляді санкцій.
Пропускна здатність маршруту - 15 млн тонн на рік з можливістю збільшення до 25 млн тонн. - Південний маршрут через країни Середньої Азії, Іран і Туреччину. Переваги - відсутність морської перевалки. Недоліки: два типи колії, шість міждержавних переходів, слабка розвиненість сітки залізниць, відсутність уніфікованого транспортного права і геополітичні ризики в Ірані. Пропускна спроможність 2 млн тонн з можливістю розширення до 10-15 млн тонн.
- Серединний коридор через Казахстан, порти на Каспії, Азербайджан і Грузію. Далі - три варіанти: Румунія, Туреччина або Україна. Пропускна здатність - до 10 млн тонн з можливістю розширення до 25 млн тонн, що можна порівняти з Північним маршрутом. Дунайські порти України і Румунії тут прямі конкуренти, плюс фактор днопоглиблення дельти Дунаю.
Китай уже починає будівництво в Грузії глибоководного порту. Недоліки маршруту: дві морські перевалки, обміління і навігація Каспієм. Серед плюсів - усі країни зараз геополітично стабільні, без ризиків санкцій.
Чому Україна може виграти конкурентну боротьбу в Румунії за право приймати Серединний коридор?
Крім дунайських портів у нас є потужні одеські порти. Крім того, Румунія пов'язана обмеженнями ЄС, яка після кейсу з Чорногорією, неформально забороняє своїм членам створювати спільно з Китаєм інфраструктурні проєкти. В України таких обмежень немає. Україна може запропонувати транспортну інтеграцію в Серединний коридор дунайських і одеських портів, днопоглиблення дельти Дунаю і будівництво з Одеси до західного кордону нової гілки залізниці на європейській колії.
З урахуванням перспектив митного безвізу з ЄС, Україна може створити в Одесі мультимодальний логістичний і митний роздатковий хаб, який прийматиме морські вантажі та відправлятиме їх до ЄС транзитом, без проходження митного контролю на українсько-польському кордоні (митний контроль вантажів здійснюватиметься лише один раз у порту). Одеса і дунайські порти в такому варіанті перетворюються на Східні Ворота Європи, як колись Антверпен для Європи став Воротами Західними.
Подібна транзитивність у майбутньому сприятиме формуванню в Україні нового типу капіталу розвитку, як свого часу це сталося з Бельгією. Фактор Антверпена як Воріт європейської цивілізації добре описаний істориком і філософом Броделем.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
