Соцмережі стали невід'ємною частиною нашого щоденного життя й потужним інструментом впливу на політичні процеси. Від найпростіших "лайків" та коментарів до складних аналітичних систем – все це формується у величезні масиви інформації, які називають BIG DATA. У виборчому контексті соцмережі виступають універсальним каналом комунікації та збору даних. Тож як саме вони можуть змінити перебіг виборчих перегонів?
Масштаб та швидкість поширення інформації
1. Вірусний контент.
Facebook, Instagram, TikTok і YouTube щомиті генерують величезні обсяги контенту. Звичайна публікація кандидата може раптово спіймати алгоритм, отримавши сотні тисяч переглядів та тисячі коментарів за лічені години. Успішна робота з BIG DATA дозволяє передбачити, які формати чи теми потенційно стануть вірусними, і планувати контент-стратегію відповідно.
2. Миттєвий фідбек
Соцмережі – це прямий контакт із виборцем, де можна миттєво побачити, чи схвально зустріли програмні ідеї, чи їх критикують. Політтехнологи можуть збирати дані про реакції користувачів і коригувати меседжі на льоту. Ця швидкість адаптації була немислимою ще 10–15 років тому, коли опитування суспільної думки тривали тижні.
Точний таргетинг аудиторії
1. Алгоритми соцмереж.
Facebook та Instagram пропонують надзвичайно детальні налаштування рекламних кампаній. Можна обрати віковий діапазон, професію, інтереси, рівень доходів, сімейний статус тощо. Цей мікротаргетинг дає змогу одній групі виборців показувати відео про економічні реформи, а іншій – про екологічні ініціативи.
2. Аналіз поведінкових патернів.
Соцмережі "знають" не лише, що ми вподобуємо, а й коли саме заходимо в мережу, які відео дивимося до кінця, а які пропускаємо. Такий поведінковий аналіз часто навіть точніше свідчить про наші цінності, ніж прямі відповіді на опитування. Штаби, що користуються інструментами BIG DATA, можуть вирахувати оптимальний час для постингу та вибрати найбільш привабливий tone of voice.
Формування іміджу та політичних наративів
1. Побудова "діджитал-профайлу" кандидата.
У соцмережах кандидат може створити образ "людини з народу", активного волонтера чи реформатора, публікуючи тематичні пости й історії. Водночас штаб оцінює, як цей образ сприймається аудиторією, змінюючи контент залежно від аналітики. Таке тонке налаштування дає змогу швидко зміцнити впізнаваність і позитивне ставлення.
2. Негативні кампанії та фейки.
На жаль, соцмережі є також плацдармом для "чорного піару", дезінформації й маніпуляцій. Використання ботоферм і спеціально налаштованих алгоритмів дає змогу поширювати фейки, або атакувати опонентів компроматом. Це чорні методи, але вони існують і можуть сильно вплинути на електорат, якщо виборець не має джерел перевіреної інформації.
Застосування BIG DATA у соцмережах: ключові прийоми
1. Медіамоніторинг.
Інструменти медіамоніторингу відстежують згадки кандидата, партії чи конкретних тем у соцмережах. Так штаби можуть:
- виявити нові тренди або інформаційні “вкиди” щодо кампанії;
- зрозуміти, які проблеми хвилюють аудиторію найбільше;
- вчасно відреагувати на критику чи фейки.
Контент-стратегія
Спираючись на аналіз даних (кількість поширень, відсоток залученості, поведінкові метрики), можна будувати прогнози, наскільки той чи інший пост стане популярним. Якщо контент має низьку залученість, команді варто змінити тему чи формат, а успішні приклади варто повторювати.
Персоналізовані сповіщення
Зібравши контакти виборців (легально, через добровільну реєстрацію на сайті чи офіційні сторінки), штаби можуть надавати найбільш релевантні повідомлення. Наприклад, якщо людина вказала, що її цікавлять соціальні пільги для сімей із дітьми, то штаб може надсилати оновлення саме про ці ініціативи. Така точкова комунікація посилює відчуття, що кандидат "чує”"виборця.
Як виграти?
Соцмережі в сучасному світі – не просто засіб розваги чи підтримання зв’язку з друзями. Вони стали повноцінним фронтом виборчих кампаній, де ведеться тонка боротьба за кожен голос. Поєднання можливостей BIG DATA з надзвичайною швидкістю й масштабом поширення інформації робить соцмережі справжнім мегатулом у руках політичних команд.
Зрештою, перемагатимуть ті політики, які не лише мають доступ до BIG DATA, а й уміють прочитати між рядками цифрової комунікації, враховувати реальні потреби людей і якісно їх комунікувати.
Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"
