Головний результат Саміту миру – демонстрація широкої підтримки позиції України. Це стало кульмінацією із низки дипломатичних кроків по посиленню української позиції:
- Домовленості G7 щодо видачі Україні 50 млрд. доларів за рахунок спеціального механізму з погашенням за рахунок заморожених російських активів. Деталі ще допрацьовують, проте ця сума дозволяє закрити бюджетні та оборонні потреби у 2025 році.
- Дозвіл застосовувати західне озброєння для ударів по прикордонних районах РФ позбавляє російські війська фактору раптовості та не дозволяє проводити зосередження прямо на кордоні.
- Прямо перед Самітом миру Президент В.Зеленський підписав безпекові угоди з США і Японією. Тепер Україна має 17 таких угод, і їх кількість буде зростати. На саміті НАТО вірогідно вони будуть об’єднані в єдину систему надання безпекової допомоги Україні.
- Рішення про відкриття переговорів про вступ до ЄС фактично готове, і такі переговори можуть розпочатися в кінці червня 2024.
При аналізі складу учасників Саміту миру важливим є не лише загальна кількість делегацій, але і приїзд міністрів закордонних справ Туреччини та Саудівської Аравії, а також низки міністрів та послів із країн Глобального Півдня.
Відсутність Китаю була частиною його обіцянок перед РФ, але російський ультиматум напередодні Саміту миру поставив Китай у делікатне становище. Кремлівські вимоги віддати та юридично оформити кілька українських регіонів суперечить і китайським мирним ініціативам, і самій ідеології сучасного Китаю. Тому підтримати такий ультиматум Китай не може.
Взагалі, доля будь-яких переговорів за участі Росії залежить багато в чому саме від Піднебесної. Саме китайська дипломатія може вплинути на позицію Росії щодо певних компромісів.
Наступним етапом стане підписання підсумкової декларації Саміту миру. Свої підписи зможуть додати і ті країни, які не були представлені на рівні перших осіб. Боротьба за підписи стане темою подальшої дипломатичної гри. В декларації зафіксовано ключові для України пункти: територіальна цілісність (ніякого визнання анексій), ядерна безпека (в тому числі повернення контролю над ЗАЕС), свобода судоплавства та обміни полоненими.
Російська влада та медіа настільки емоційно і детально реагували на проведення Саміту миру, що цим самим ще більше підняли його важливість та ефект. Україна на цьому етапі зберегла ініціативу, і Кремль змушений лише реагувати, що завжди є програшною позицією.
Важливим кроком з боку західного альянсу стане результат саміту НАТО в липні. Україна може отримати «міст» або запрошення до членства, нехай і з додатковими умовами та відкладене в часі. Рішення НАТО буде ключовим елементом на закритих переговорах робочих груп, які вірогідно активізуються після Вашінгтонського саміту. Публічні офіційні переговори з директивами навряд чи можуть бути проведені швидко.
Існує вірогідність як мінімум обміну заявами з приводу планів мирного врегулювання на тижні високого рівня Генасамблеї ООН наприкінці вересня.
Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього