30 листопада у Флориді відбулася чергова серія переговорів щодо так званого «мирного плану». Українську делегацію очолив секретар РНБО Рустем Умєров, американську – держсекретар Марко Рубіо разом зі спецпосланцем Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, зятем Трампа.

Що відбувалося? Переговори тривали близько 4-5 годин. Спершу – у розширеному форматі, потім – у вузькому колі, і нарешті – тет-а-тет Умєров з Віткоффом. За цей час сторони намагалися узгодити найболючіше питання: лінію територіального контролю.

США в ролі «медіатора» доносять до нас позицію Кремля: Росія хоче повного виходу ЗСУ з Донбасу і закріплення контролю над усіма окупованими територіями. Тобто, фактично, легітимізації захоплення чужих земель.
Україна відповідає чітко: будь-які розмови про території можуть починатися тільки від поточної лінії фронту. Це не просто позиція – це конституційні обмеження, позиція суспільства та реальність на землі.

Що з НАТО? CNN повідомляє, що США розглядають варіант «фактичного блокування» шляху України до НАТО через окремі домовленості з Росією. Формально Київ курс не змінить – він прописаний у Конституції.

Що далі? Остаточний текст угоди не узгоджено. Марко Рубіо чесно зізнався: «Ще багато роботи». Рустем Умєров назвав зустріч «змістовною та успішною».

Стів Віткофф сьогодні вже летить до Москви на зустріч із Путіним. Тобто американці роблять човникову дипломатію: послухали нас, тепер послухають його. Питання: чия позиція для них важить більше?

Президент після переговорів написав, що «є конструктив у розмові» та очікує повної доповіді від команди. Це розважливий підхід – не давати голослівних обіцянок і не створювати зайвих ілюзій. Зеленський розуміє: будь-які домовленості потрібно перевіряти кілька разів, бо ставки надто високі. Також Зеленський анонсував переговори із європейськими партнерами.

Переговори у Флориді – це крок уперед чи крок у невідомість? Сторони «зробили прогрес», але конкретики нуль. План зменшився з 28 до 19 пунктів, але найважливіші питання – території та гарантії – досі висять у повітрі.

Трамп каже про «хороші шанси на мир». Але який це буде мир? Той, що залишить нас без окупованих територій і без НАТО? Той, що задовольнить амбіції Кремля під виглядом «компромісу»?

Наступні дні покажуть, чи справді американці готові підтримати Україну, чи просто шукають найшвидший спосіб «закрити питання», щоб Трамп міг звітувати про успіх своєї дипломатії.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”