Можна вже моделювати те, до чого призведе нинішня ескалація, якщо прийняти за основу мою версію, описану нещодавно, в рамках якої Байден "подає", а Трампові наступного року "приймати".
Все йде до того, що наступною угодою, яку Трамп та Путін можуть підписати, стосуватиметься контролю за поширенням гіперзвукової балістичної зброї. Тому що в цьому зацікавлений насамперед Ізраїль (така зброя може потрапити до рук хуситів та/або іранців).
А я вже писав, що це США прикуті до меркави Ізраїлю – геополітичної колісниці Тель-Авіва, а не навпаки.
Крім того, у нерозповсюдженні "гіперзвуку" зацікавлені Південна Корея та Японія, оскільки така зброя може опинитися в КНДР. А це - загроза інтересам США в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Слід врахувати, що США домінує на Близькому Сході та у Тихому океані за рахунок свого флоту і насамперед авіаносців. А вони дуже вразливі при застосуванні гіперзвуку.
Звичайно, Іран і КНДР і самі зможуть створити якісь аналоги, але за допомогою рф вони це зроблять набагато швидше.
А хусити так і зовсім можуть стати лише проксі посередниками у застосуванні такої зброї.
Договір про обмеження гіперзвукового наступального потенціалу (ГНП). Або обмеження поширення ГНП.
Так це може звучати.
Все це схоже на старі угоди СРСР та США минулого століття, тобто того часу, до якого хоче повернутися Путін у частині розділу "сфер впливу". Реінкарнація доктрини Кіссінджера та реальної політики, замість "політики цінностей" нинішніх демократів.
Нагадаю, переговори між СРСР та США з метою обмеження ядерних запасів почалися 1969 року в Гельсінкі.
Потім були підписані договори ОСВ-1 та ОСВ-2 (Брежнєв та Картер).
Вже у 90-ті роки на основі цих договорів Росія та Америка підписали договори СНО (про скорочення наступальних озброєнь): СНО-1 у 1991 році, СНО-2 у 1993 та СНО-3 у 2010.
Одна з ключових угод – це підписання Путіним та Бушем-молодшим угоди про скорочення наступального стратегічного потенціалу у 2002 році. Очевидно, що Путін хоче повторити цей успіх, але запакувавши його з новою угодою про поділ сфер впливу між США і рф.
Республіканці для цього максимально підходять.
До речі, знаючи формат психосоматики західного суспільства та його теорію радикального модерніті Гідденса, про яку я писав (незалежна онтологія буття в рамках прогнозованого горизонту подій та зовнішніх механізмів захисту), варто очікувати різке посилення пацифістських настроїв у Європі та США, включаючи також протести проти війни.
Так уже було після Карибської кризи у 60-х та 70-х роках.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
