Всі тирани мають одну спільну гарну звичку, рано чи пізно - вони помирають. На фоні того, що Путіну вже 71 рік та його інтелектуальні здібності ставляться під сумнів, більшість його оточення погоджується з тим, що цей термін для нього - останній. Головною причиною для його заміни стане недосягнення бажаних результатів у війні в Україні, адже початкові цілі кремлівського політбюро були у повному захопленні і поневоленні нашої держави.

На фоні зміни цілей як у військовому, так і у внутрішньо-репресивному напрямках - кремлівські еліти на початку 2024 провели низку кадрових ротацій, переважно в силовому та армійському блоках. Ключовими з них стало переведення Миколи Патрушева, який обіймав посаду секретаря РНБО РФ на посаду особистого помічника Путіна. Ключовим напрямком Патрушева-старшого став флот, але його повноваження аж ніяк від цього не скоротилися. Він став ближче до 1ї особи та фактично продовжує курувати силовий блок від його імені. Наближеність до Путіна стала не єдиним подарунком за вірність сім’ї Патрушевих, в травні 2024 Дмитра Патрушева було призначено віцепрем’єром. Ще з 2018 року, коли Партушева-молодшого призначили міністром сільського господарства - пішли чутки, що він став одним із кандидатів на першу посаду (звичайно ж після смерті, або пенсії Путіна), про конкуренцію тут мова не може йти. На посаді міністра Дмитро нічим не відзначився, навіть більше - посада була для нього абсолютно пассивною та провальною. Але остання кадрова ротація показала, що він до сих пір в фаворі. На своїй новій посаді Патрушев-молодший зараз отримав під своє кураторство частину губернаторів та відповідно частину регіонів. Також він продовжує активно впливати на сільгосп сферу.

Ще один "кремлівський принц", позиції якого посилилися у травні 2024 - Олексій Дюмін. В 1994 році він закінчив Воронезьке вище військове інженерне училище радіоелектроніки, а після цього протягом 20 років працював у Федеральній службі охорони - відокремленій від КДБ спецслужбі, що займається охороною вищих посадових осіб Російської Федерації. З 1999 року був офіцером особистої охорони Путіна. У 2008-2012 був ад'ютантом прем'єр-міністра Путіна, очолював його особисту охорону. Після повернення Путіна на пост Президента РФ у 2012 році став заступником керівника Служби безпеки Президента. З 2014 - заступник начальника ГРУ ГШ РФ, командувач Силами спеціальних операцій. У 2015 - начальник Головного штабу Сухопутних військ - перший заступник головнокомандувача Сухопутних військ. На початку 2016 року попрацював півтора місяця на посаді заступника міністра оборони.

У лютому 2016 призначений виконувачем обов'язків губернатора Тульської області. Це встановлена практика обходу демократичних процедур виборів губернаторів у Російській Федерації. За півроку до виборів Кремль призначає бажану для себе особу виконувачем обов'язків, і потім під час виборів статус призначеного політика легітимізується через вибори. У вересні 2016 року Дюміна обрали губернатором Тульської області, а 2021 року переобрали на наступний строк.

Путін регулярно відвідував Тульську область, а сам Дюмін фактично жив на два міста, проводячи значну кількість часу в Москві, що дозволило підтримувати всі необхідні особисті контакти з російськими елітами.

Після затвердження нової структури Адміністрації Президента Росії Дюмін отримав значне посилення. Отримана ним посада відкриває великі можливості та перспективи для зростання, але на даному етапі йому потрібно проявити себе перед Путіним та ідеально впоратися зі своїми новими обов'язками.

Керівництвом РФ було обрано плавний варіант повернення Дюміна у федеральну політику - спочатку було оголошено про призначення Дюміна помічником президента, потім він отримав статус секретаря Держради, а потім, фактично, під нього було створено 2 управління в Адміністрації Президента.

Як помічник президента Дюмін керує напрямком ОПК (оборонно-промислового комплексу), і на жаль - показує результати. Ключовим напрямком в його діяльності на цій посаді стане виробництво БПЛА. В тісній співпраці з міністром оборони РФ Білоусовим вони показують набагато кращий результат, ніж їх попередники з команди Шойгу.

13 серпня 2024 - Дюміну на короткий проміжок часу доручили керівником так званою КТО (контртерористичної операції) в Курській області. Як експерт в сфері ОПК він вже себе показав неодноразово, тому ключовою ціллю для нього зараз є трансформація Держради РФ зі сплячого органу в фактично головний мозок держави.

Дюмін однозначно є більш перспективним та більш досвідченим держуправлінцем, ніж Патрушев-молодший. Але відповідно і його нинішні задачі - набагато складніші для реалізації.

Для України фактично майже нічого не зміниться від того, хто з цих двох може стати наступником Путіна, адже обидва будуть продовжувати антиукраїнську політику. Сімейство Патрушевих відоме нацистською антиукраїнською риторикою, а Дюмін в свою чергу був одним із ключових персон в гібридній війні на Донбасі починаючи з 2014 року. Російська система башт Кремля побудована так, що її не можна знищити ліквідувавши декілька перших осіб. Лібералізація Росії і прихід до влади так званої "опозиції" - також абсолютно нереалістичний сценарій. Тому найкращий для України варіант розвитку подій після закінчення нинішньої війни за будь яким сценарієм - максимально посилювати свою армію, нарощувати ВПК та посилювати технологічну базу, адже географічне положення ми, нажаль, змінити не можемо.

Богдан Попов, експерт АЦ "Обʼєднана Україна"