Затягувати війну - це головна стратегія Кремля на сьогодні. Ізраїль та США ставлять одночасно на дві, як мінімум поки, прямо протилежні групи: на зрадників та вуличні протести.
- Для мене загадка, чому аятола був не в бункері. Логічних, як на мене, може бути тільки дві версії: або Ізраїль повідомили, коли лідер Ірану виліз із бункера або його силою витягли з бункера і повідомили Ізраїль. Тут просто два різні типи зради. Є ще третя версія: він чомусь вирішив прийняти смерть мученика і просто чекав удар ізраїльських ракет, але це, як на мене, із розряду міфотворчості. Але і 12-денна війна і нинішні удари показують рівень проникнення ізраїльської (американської) розвідки в най-найвищі сфери життя Ірану. Судячи з усього, рівень і кількість зрадників зможе колись вразити будь-яку уяву.
- За будь-яких обставин смерть Хаменеї відкриває шлях для транзиту влади. За теорією, зараз має прийти хтось поміркований і піти на розумні компроміси. Ці компроміси хочуть всі, крім відносно невеликого прошарку еліт. Питання тільки в тому, чи зуміють Ізраїль і США дати розумні компроміси, а не поставлять вимогу «все в зразу» Поки ці самі компроміси, межують з капітуляцією. США вимагатиме дві речі: знищення ядерної програми та контроль над нафтогазовою галуззю в обмін на зняття санкцій.
- За максимальне продовження війни виступатимуть найбільш радикальні частини еліт та Росія. Вони йтимуть за логікою, яка свого часу була апробована в Венесуелі та Сирії: І логіка тут проста: дамо бабок стільки, скільки треба, тільки воюйте 2-3 місяці, а далі Трамп сам здається. Головне питання, яка частина іранських еліт зараз переможе.
- Одне з найважливіших питань, чи почнуться вуличні протести. В умовах обстрілів, напівпустого Тегерана та інших великих міст, 40-денного трауру і 7-денного вихідного тижня це складно, але можливо. Проте, головне питання в таких протестах завжди одне: наскільки силовики готові до терору.
- І наостанок про Путіна. Венесуела та Іран показали рівень проникнення зрадників до найближчого кола диктаторів. Путін не може не бачити, яку чистку затіяв керівник КНР. Я впевнений, що параноя Путіна зараз має бути зашкальною. Але паралельно з тим він боягуз і робити чистки він боїться. А тому, як правильно зауважив Володимир Пастухов, він говорить своєму оточенню: на місці Ірану могли б бути ми. І оточення змушене кивати гривами і вірити, що вони в це вірять.
Але повернімося в Іран. Там, власне, все тільки починається. А зараз почалася гра, хто першим кліпне.
Вадим Денисенко, політолог
