Путін заявив, що постійно думає про наступника і, напевне, буде обрано кілька претендентів, а потім почнеться щось схоже на кастинг. Отже, що це означає?

Логіка "транзиту" російської влади

Тема наступника була під табу в російській політиці доволі давно, а попередні президентські вибори (березень 2024), здавалося, поставили крапку в цьому питанні. Правда в росії склалася ситуація, при якій табу на наступника не заважало елітам фактично жити в логіці транзиту влади.

В чому полягає логіка транзиту? Перш за все у системі глобального перерозподілу майна (націоналізація). Цей розподіл відбувається в інтересах семи сімей - Чемезов, Патрушев, Кірієнко, Ротенберги, Ковальчуки, Сєчін і Кадиров (хоча за останній рік останній не отримав нічого). Складається враження, що ця група людей стає новою "наделітою". При цьому тандем Патрушев-Чемезов залишається найпотужнішим, попри те, що Патрушев, де-факто, втратив статус наглядача за силовиками. Окремо слід зупинитися на тому, що новітнім каталізатором теми наступника став спецпосланець Путіна Дмітрієв, якого дехто почав одразу прираховувати до статусу "ставленика сімʼї" через близькість до доньки Путіна. Також, з великою долею імовірності ми можемо говорити про те, що сам Дмітрієв піддався певній обструкції зі сторони "старої гвардії". Водночас зараз точно зарано говорити про Дмітрієва, як ставленика сімʼї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хоче "умити руки"? Чому Білий дім відтерміновує вихід з переговорів - Денисенко

Важливо окремо звернути увагу на те, що російське суспільство давно "вагітне" ідеєю наступника. Наші соціологічні дослідження показали, що більше ніж половини населення є страх, що Путін помре і не призначить наступника, а третина вважає, що наступник є, але їм поки його не покажуть, бо "ще зарано". Але, звичайно, думка народу Путіну мало цікава в цьому питанні. Головна причина заяви про наступника, судячи з усього, повʼязана виключно з елітними іграми.

Отже, що могло стати каталізатором цієї заяви? Перш за все ми маємо виходити з того, що найближчим часом ніякого наступника не буде. По-друге, Путін, як і раніше, бачить свою головну політичну роль, виключно, як єдино можливого арбітра. По-третє, такі заяви робляться з двох причин або через невпевненість і параною або це "трюк" Сталіна чи Мао для того, щоб оточення почало прохати його залишитися і нікуди не йти. А паралельно він "перевірятиме на вошивість" оточення. Але повторюся: поки ніякого транзиту влади нема і Путін не збирається шукати реального наступника. Але гру він вже почав і "жуйка" про нового Путіна запущена. А нам потрібно памʼятати: наша найбільша загроза - відсутність іншої ідеології ніж ідеологія "руського міра". 98-99% росіян, включно з аполітичними і "хорошими", так чи інакше - адепти саме цієї ідеології.

Вадим Денисенко, політолог