Тим часом "брати-мусульмани" вирішили "хитнути" Єгипет.
Якщо ситуація там буде наростати (що навряд чи) - тоді це протурецький, сунітський проєкт проти фельдмаршала та правителя Єгипту ас-Сісі, який, своєю чергою, є проамериканським і можна навіть сказати певною мірою проізраїльським проєктом (з рядом уточнень).
Якщо "братам-мусульманам" вдасться взяти владу в Єгипті (повторю, шансів на це вкрай мало), це свідчить про неймовірну за складністю спецоперацію Анкари, а також про те, що Ердоган пройшов точку неповернення у Великій грі та дав старт своєму проєкту Османської імперії 2.0. на базі сунітської арабо-тюркської єдності.
Близькосхідний пазл не складається
Поки що це настільки неймовірно, що важко повірити, а логічно пояснити - більш того. Адже перемога "братів-мусульман" у Єгипті значною мірою нівелює успіх Ізраїлю у Сирії, тому поки що в таку розв'язку неможливо повірити. Важко уявити, що Тель-Авів пропустив такий каскадний обвал своїх інтересів у Каїрі та посилення Туреччини одразу у двох точках – Сирії та Єгипті одночасно.
Поки що цей вкрай малоймовірний пазл не складається, але Близький Схід останнім часом дуже багатий на неймовірні події. Тим більше, що зараз розгортається масштабна операція проти хуситів. Я попереджав, що вони наступні (після Хамас, Хезболли/Лівану та Сирії - саме таку послідовність я і називав, зазначаючи, що потім - хусити).
І атака розпочалася.
Сухопутна частина – це сили північного Ємену за підтримки саудівської артилерії та фінансових вкладень ОАЕ. З повітря – Ізраїль, Британія та США.
З моря - Британія, США і групування ВМС Франції, що приєднаються до них.
Тобто на суші битимуться єменці один проти одного.
Одні за підтримки Саудівської Аравії, інші – за підтримки Ірану. А "високоточкою" будуть бити США та Ізраїль із союзниками.
Західній коаліції країн потрібно відновити безпечне судноплавство Червоним морем та убезпечити Ізраїль від ракетних атак "Ансаралли".
У цьому плані звертає на себе увагу позиція Франції - вона єдина з ЄС приєдналася до операції (в обмін на допомогу у поверненні контролю над африканським Сахелемом?).
Вражаюче пасивно поводитися рф. Раніше вустами своїх спікерів Москва обіцяла чи не "гіперзвук" хуситам поставити, а тут тиша, наче й не було росії на Близькому Сході.
Геополітичне вікно "заморозки" воєн?
Особисто мене "мучать невиразні сумніви" щодо тієї самої Великої угоди.
Прямо таки за нотами чи "дорожньою картою" в рамках "узгодження модальності вирішення конфліктів".
У цьому контексті як непряме підтвердження прозвучала інформація Ірану: угоді про стратпартнерство з РФ бути, але не раніше лютого 2025 року.
Чому така дата?
Мабуть, грудень 2024 - січень 2025 - це геополітичне вікно, після якого ситуація може піти до глобальної заморозки основних конфліктів і воєн (хоча б на пару років).
Тому всі поспішають. Саме тому така відстрочка у підписанні угоди між рф та Іраном, хоча вона саме зараз є вкрай важливою для Тегерана і в Москві це розуміють. Але рф тримає паузу.
Можливо, після зазначених вище дат, коли все буде заморожено "диханням Снігової Королеви", основні геополітичні гравці й зможуть зібрати слово "СВІТ".
І це все запечатають угодами про стратегічне партнерство, кожен гравець зі своїми союзниками.
Наприклад, рф - з Іраном, як уже вона це зробила з КНДР як бонус за допомогу у війні.
Поки що нічого не чути, чи отримає Україна додатковий договір про стратегічне партнерство зі США за аналогією з Тайванем та Ізраїлем (на додаток до вже підписаного договору про гарантії безпеки)?
Адже договір про гарантії безпеки не відкидає можливості підписання та договору про стратегічне партнерство, наприклад, у контексті питань ядерної безпеки України.
Чи ведуться з цього приводу переговори з командою Трампа?
Скоро дізнаємось.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
