За законом про бюджет-2025 соціальні стандарти переглядати не збираються, прожитковий мінімум та мінімальна зарплата, від яких залежить велика кількість пенсійних виплат, хочуть заморозити. Проте це не означає, що для нинішніх та майбутніх пенсіонерів наступний рік буде без змін. "Ми – Україна" розповідає про пенсійні плани на 2025 рік.

Нові вимоги до стажу для виходу на пенсію

У 2025 році все ще триватиме параметрична пенсійна реформа, яку запровадили сім років тому. Тоді ухвалили щорічне збільшення вимог до страхового стажу, необхідного при виході на пенсію у 60 років, 63 роки, 65 років.

У 2024 році для того, щоб вийти на пенсію у 60 років, вимагають стаж не менше 31 року. У 2025 році вимога до стажу, щоб вийти на пенсію у цьому віці, вже буде 32 роки. Протягом подальших років вимоги до стажу 60-річних будуть такими:

• 2026 р. – 33 роки страхового стажу;
• 2027 р. – 34 роки;
• 2028 р. – 35 років.

Якщо у людини не вистачає стажу для виходу на пенсію у 60 років, вона може на неї розраховувати у 63 років або у 65 років. У 2024 р. вимоги до стажу для виходу на пенсію у 63 роки становлять 21-31 рік. У 2025 році вже буде вимога 22-32 роки, і чим далі, тим більше потрібно:

• 2026 р. – 23-33 роки страхового стажу;
• 2027 р. – 24-34 роки;
• 2028 р. – 25-35 років.

Для виходу на пенсію у 65 років мінімальний страховий стаж у 2024 р. становить 21 рік , а у 2025 р. – 22 роки. Подальше підвищення призведе до планки на рівні 25 років:

• 2026 р. – 23 роки страхового стажу;
• 2027 р. – 24 роки;
• 2028 р. – 25 років.

Якщо стажу не вистачає, його можна докупити. Для цього можна укласти договір про добровільну сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із податковою. В даному випадку договір може укласти той, хто не працює та досяг 16-річного віку, але при цьому і не отримує пенсію.

Договір може бути строковим. Тобто протягом періоду, визначеному у ньому, але не менше року, людина сплачує внесок і це враховують потім у страховий стаж. Також можна укласти договір про одноразову сплату внеску за минулий період. Мінімальний щомісячний внесок за договором дорівнює мінімальному ЄСВ. Це 22% від мінімальної зарплати. Оскільки наступного року нинішній рівень мінімалки 8000 грн підвищувати не планують, мінімальний ЄСВ буде становити 1760 грн.

При докупівлі стажу, тобто за певний період при одноразовій сплаті, відштовхуватися будуть від мінімального ЄСВ саме на момент укладання договору. Тобто навіть якщо стаж докуповується за 2010 рік, все одно ЄСВ врахують станом на 2025 рік. До того ж мінімальний ЄСВ застосовують із коефіцієнтом 2. Тобто місяць стажу при докупівлі коштуватиме 3520 грн, а рік – 42240 грн.

За відсутності страхового стажу людина також може укласти договір із Пенсійним фондом про добровільну участь у системі пенсійного страхування. Ця угода про придбання страхового стажу можлива вже й для тих, хто офіційно працевлаштований, за кордоном чи в Україні, але отримує невелику зарплату і хоче збільшити майбутню пенсію. Внески можна робити за себе або за іншу людину, наприклад, за свого чоловіка чи за свою дружину. Оформити договір із ПФУ можна онлайн, на порталі. Мінімальний внесок за договором із ПФУ також дорівнює мінімальному ЄСВ – 1760 грн за місяць у 2025 році. Якщо людина працює, тобто якийсь ЄСВ сплачує, може або доплатити те, чого не вистачає до мінімальної суми, або сплачувати більшу суму ЄСВ.

Індексація та перерахунок

За пенсійним законодавством щороку для непрацюючих пенсіонерів передбачена індексація пенсій, для працюючих – перерахунок.

Індексація – це перегляд показника середньої зарплати, однієї зі складових пенсії, з огляду на минулорічний індекс споживчих цін та рівень зростання середньої зарплати за три роки.

Автоматичний перерахунок пенсії працюючих пенсіонерів – це збільшення коефіцієнту страхового стажу, іншої складової пенсійної виплати, за кожні додаткові 24 місяці після або останнього перерахунку, або нарахування пенсії.

Індексацію за законом мають проводити 1 березня, перерахунок – 1 квітня. Але під час війни у законі про бюджет постійно передбачають, що і порядок, і коефіцієнт, і дату індексації та перерахунку, визначає саме Кабмін.

У проєкті бюджету-2025 умови ті самі – уряд вирішить коли та як індексувати і перераховувати. Проте плани є. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вже пообіцяв, що ресурси на індексацію будуть та її проведуть.

"Є бюджет держави, а Пенсійний фонд – це страхові внески, це трошки інше, воно окремо. Воно спрямовується від ЄСВ. Тому ми оперуємо цими коштами і спираємося на те, скільки ми коштів очікуємо отримувати. Воно не буде значним, але на підвищення (пенсій, - авт.) сподіваємося. Принаймні, як мінімум на індексацію на наступний рік і перерахунок в бали через рік, що теж має з наших показників дати зростання всім", - сказала міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Бюджет ПФУ на 2024 рік днями ухвалили – він бездефіцитний. Такі ж прогнози й на наступний рік, тому справді ресурс на індексацію є. Ти м більше, що невелика кількість пенсіонерів справді бачить відчутну різницю після такого підвищення.

Індексацію проводять враховуючи два показники:

• 50% зростання середньої зарплати за три роки. Показник беруть за розрахунками Пенсійного фонду. Порівнюють зростання за три попередні роки (2022-2024) з рівнем за три роки, які передували минулому року (2021-2023);
• 50% зростання споживчих цін за минулий рік.

Поки офіційно усі показники не затвердять, незрозумілим буде й відсоток індексації. Тобто рік має завершитися і вже наприкінці зими, як це зазвичай буває, Кабмін опублікує постанову про індексацію та перерахунок.

Тим часом розрахуємо відсоток індексації орієнтовно, на підставі наявних показників. Індекс споживчих цін станом на вересень 6,5%. Половина показника – 3,25%. Різниця між середніми зарплатами за 2021-2023 роки та 2022-2024 роки (за 2024 р. поки є показники за перші шість місяців) – 8,4%. Половина цього показника – 4,2%. Тож станом на зараз є підстави для індексації на 7,45%.

Із автоматичним перерахунком працюючим пенсіонерам ситуація схожа, підвищення невелике. До того ж і отримають перерахунок не 1 квітня, навіть якщо на цю дату він і запланований. Для перерахунку мають бути останні дані про сплачений ЄСВ, а звіти про це подають протягом 40 днів після завершення кварталу. Тому перераховані виплати працюючі пенсіонери отримають лише влітку.

Також міністерка згадує про реформу, яку хочуть застосувати з липня 2025 року. Зокрема й солідарної пенсійної системи, з якої держава зараз виплачує пенсії. Планують змінити принцип нарахування пенсій та переглянути, відштовхуючись від нього, пенсії тим, хто їх вже отримує. Поки законопроєкту немає, але є загальні обриси системи розрахунку.

Замість коефіцієнтів, які зараз враховують при призначенні виплати – індивідуального коефіцієнту зарплати та коефіцієнту стажу – хочу застосовувати бали. Чим більше балів, тим вища пенсія. Бали присвоюватимуть в залежності від того, який страховий внесок був за кожен місяць роботи. Наприклад, якщо внесок був із зарплати, яка відповідала тодішній середній – 10 балів, якщо була нижче середньої – менше балів, якщо вище середньої – більше балів. Бали сумуватимуть за весь період стажу. Потім їх переведуть у відсоток до середньої зарплати.

Базова соціальна допомога – новий план підвищення виплат

У Мінсоцполітики збираються застосувати замість кількох видів державної допомоги одна – базову соціальну. Про ці наміри "Ми – Україна" розповідав, але виокремимо у них тільки ту складову, яка стосується людей похилого віку.

Вимоги до страхового стажу при виході на пенсію за віком зростають. Але є максимальний пенсійний вік – 65 років. За його досягнення та за наявності необхідного стажу визначають розмір пенсії, виходячи з нього та зарплати. Але у людини може й не бути достатнього стажу, проте вік 65 років досягнуто. У такому випадку права на пенсію немає, але є право на державну соціальну допомогу. Її розмір – не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зараз це 2361 грн і наступного року цей показник не збираються змінювати.

Тим часом хочуть збільшити виплату через базову соціальну допомогу. Люди, які не мають достатнього стажу, але досягли віку 65 років, зможуть оформити її (це буде добровільно) і розмір буде залежати від стажу та розміру базової величини. Варіанти базової соціальної допомоги тим, хто не має права на пенсію:

• до 10 років страхового стажу – 53% від базової величини 4500 грн: 2385 грн;
• від 10 до 20 років – 62% від базової величини 4500 грн: 2790 грн;
• від 20 до 30 років – 70% від базової величини 4500 грн: 3150 грн;
• 30 років та більше – 88% від базової величини 4500 грн: 3960 грн.

Ініціативу Мінсоцполітики із застосування базової соціальної допомоги ще має затвердити Кабмін. Поки це проєкт, але у міністерстві сподіваються, що із січня система працюватиме.

Вікові доплати – спосіб підвищити мінімальні пенсії

У законодавстві є поняття мінімальної пенсії, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 2361 грн – такою вона є зараз та буде наступного року. Це мінімальна пенсія за віком, якщо страховий стаж не менше 35 років (чоловіки) та 30 років (жінки). За наявності такого стажу та після досягнення 65 років мінімальна пенсія становить вже 40% мінімальної зарплати: зараз та наступного року 3200 грн. Це умова для непрацюючих пенсіонерів.

Але Кабмін своїми рішеннями може встановлювати інші розміри мінімальної пенсії, які залежать від віку, стажу та статусу – працюючий або не працюючий пенсіонер. І до цих показників підвищують виплату за рахунок доплат. Зазвичай ухвалюють такі доплати у тій самій постанові, якою визначають розмір та порядок індексації та перерахунку пенсій. Відбувається це наприкінці зими. Наступного року в уряді можуть змінити бачення, але зазвичай доплати до підвищених показників встановлюють:

• непрацюючим пенсіонерам у віці від 65 років за наявності 30 років стажу у жінок і 35 років у чоловіків. Зараз рівень доплати має бути до 3370 грн;
• пенсіонерам у віці 80 років і більше за наявності 20 років стажу у жінок та 25 років у чоловіків. Зараз рівень доплати має бути до 3370 грн;
• пенсіонерам у віці від 70 до 80 років за наявності страхового стажу не менше 30 років у жінок та 35 років у чоловіків. Зараз рівень доплати має бути до 3240 грн;
• пенсіонерам, яким не виповнилося 70 років за наявності страхового стажу не менше 30 років у жінок та 35 років. Зараз рівень доплати має бути до 2980 грн.

Ідентифікація для пенсіонерів за кордоном та зі статусом ВПО

Незмінними є та лишаються вимоги для пенсіонерів-внутрішньо переміщених осіб, які отримали статус до 24 лютого 2022 року. Вони мають кожні півроку проходити фізичну ідентифікацію у ПФУ чи в Ощадбанку. Про варіанти ідентифікації "Ми – Україна" розповідав.

Вимогу щодо неї на час карантину призупиняли, але відновили понад рік тому. Вперше після перерви пенсіонери-ВПО мали ідентифікуватися до 31 березня 2024 року. Багато хто зробив це раніше чи пізніше, і вони мають самі розраховувати час наступного кінцевого терміну ідентифікації. Якщо ж відштовхуватися від 31 березня 2024 року, то наступні кінцеві терміни спливали до 30 вересня 2024 року, а далі до 31 березня 2025 року і т.д.

Також кожного року відтепер за законом потрібно буде проходити ідентифікацію пенсіонерам, які тимчасово живуть в іншій країні: особисто в ПФУ чи банку, через відеоконференцзв'язок із ПФУ, в особистому електронному кабінеті на сайті ПФУ за допомогою "Дія.Підпис", шляхом посвідчення того факту, що людина є живою, у закордонній дипломатичній установі. Ця вимога з'явилася влітку цього року. Вперше пенсіонери, які тимчасово живуть за кордоном, мають пройти таку ідентифікацію до кінця цього року, а також до кінця 2025 року і так далі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому за посилки вартістю до 150 євро хочуть стягувати ПДВ і які ризики це несе.