Національний банк готується запровадити обмеження на вихідні операції за P2P-переказами – тобто лімітувати перекази з карти фізособи на карту фізособи. Анонсували його кілька місяців тому, найближчим часом хочуть узгодити, а діяти почне у вересні. Навіщо потрібні ліміти та як законослухняним громадянам до них пристосуватися, розбирався "Ми – Україна".

Чому вводять ліміти?

P2P – це однорангові платежі, рівний рівному, або особа особі: частіше вказують повну назву peer-to-peer, рідше – person-to-person. Про обмеження таких саме для фізосіб почали на загал говорити з лютого цього року.

Причина, з якої хочуть запровадити обмеження – тіньові фінансові операції та дропи, які у цих операціях задіяні.

Дропи – це фізособи- клієнти банків, які дозволяють використовувати свої картки у якості транзитного каналу переказу для відмивання незаконних коштів з використанням P2P переказів. Найчастіше про це кажуть із прив'язкою до незаконного ігорного бізнесу, проте застосовують дропів у даркнеті, для шахрайських схем та при диверсійних операціях ворога в Україні.

Зазвичай дропи або "грошові мули" працюють за разову винагороду чи відсоток від транзакції і надають нелегалам повний доступ до своїх банківських карток для відмивання через них нелегальних коштів. Певний нелегальний бізнес, наприклад тіньове казино, може мати цілу екосистему дропів – тисячі карток. Велику суму дроблять на відносно малі транзакції, які важко виявити і пропускають через цю екосистему.

"Колись, ще років з 10 тому, ми сприймали безготівкові платежі як білі, які легко прослідкувати і встановити ініціатора, платника та одержувача, - каже голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, - Однак, розвиток технологій тягне за собою і вдосконалення способів чорних розрахунків. І тепер кеш - це вже не тільки кеш. Це і деякі безготівкові платежі, до яких зокрема належать так звані дропи. Ці схеми (як і сумновідомий міскодинг – пам'ятаєте позбавлення ліцензій Айбокса і Конкорда?) неможливі без участі деяких банків та фінансових установ".

У ВРУ працює Тимчасова слідча комісія з економічної безпеки, де напрацьовують рішення щодо дропів. З його останнього засідання надійшли такі цифри та дані.

В НБУ каже, що зафіксував тільки по двом банкам за рік 80 тис. дорпів та зміг їх закрити. Через одного дропа протягом року проходить 2-2,5 млн грн. Щомісяця сума розрахунків по картам з магазинами, комерційними установами, відбувається на суму 300 млрд грн, тоді як з карти на карту фізосіб – на суму 260 млрд грн. Українці за рік у якості доходів отримують 1 трлн грн, тоді як видатки по системі становлять 3 трлн грн.

У 2023 році регулятор боровся з міскодингом – схемою ухиляння нелегального грального бізнесу від сплати податків. Його суть у тому, що платежі гравців казино йдуть не за тим кодом (MCC – Merchant Category Code), який передбачений для цієї діяльності. Коли долали міскодинг обійшлося без обмежень для фізосіб.

"Завдяки нашим наглядовим діям гральний бізнес поступово почав виводити з тіні свої доходи. За 12 місяців 2023 року легальний азартний бізнес сплатив 10,4 млрд грн податків, що більше ніж у 14 разів перевищило суму сплачених податків у 2022 році (0,73 млрд грн). У лютому, березні, квітні 2024 року податкові надходження від грального бізнесу стабільно перевищували 1 млрд грн (1,81 млрд грн, 2,02 млрд грн та 1,26 млрд грн відповідно)", – звітує голова НБУ Андрій Пишний.

Але бороти дропів виключно наглядом не виходить, хоч і кажуть про 80 тис. виявлених у двох банках. Задіють два способи.

Один – зміни до фінансового законодавства, зокрема до закону про платіжні послуги. Це законопроєкт 11043 про збільшення штрафів на платіжному ринку за порушення, підвищення вимог до розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг, активізацію обміну інформацією між Нацбанком та надавачами послуг. Проєкт пройшов перше читання, готується на друге.

Інший спосіб – обмеження переказів фізосіб, яке хочуть запровадити вже цього тижня та ввести у дію у вересні.

Як обмежать P2P-перекази?

P2P-перекази майже миттєві та без посередників, тобто можуть проводитися без банків та фінустанов, для чого існують сторонні, не банківські сервіси. Вони не надто зарегульовані та відносно анонімні, тому так популярні серед нелегалів та шахраїв і не подобаються системі фінансового моніторингу та податківцям. Під час засідання ТСК озвучували приклади донарахування податків при виявленні дропів. Проте якщо екосистеми нелегалів рахуються тисячами, прикладів донарахування податків податковою за минулий рік було менше 800.

"Те, що "дропи" є бідою для державного бюджету – це факт. Думаю, що це дуже матеріальні суми, які можна спрямувати до бюджету, якщо будемо наполегливими та успішними у цьому питанні", - каже Андрій Пишний.

За даними Кіберполіції, озвученими під час засідання ТСК, через дропів, які застосовуються у різних нелегальних схемах, недоотримуємо мінімум 1 млрд грн податків. Враховуючи біду для бюджету, яку констатують у НБУ, на обмеження P2P-переказів варто дивитися ширше, ніж на спосіб виявити дропів.

"Це намір боротися з тінню, транзакціями, з тим, що зараз формується паралельна економіка. Але це буде контрпродуктивно. Бо треба розуміти причини появи тіньової економіки. Вони – у помилкових економічних управлінських рішеннях, - вважає аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ, -Тож можна боротися із наслідками, але це як боротися із дощем. Тобто є спроба загнати у офіційні платежі. Я думаю, що виловити нелегалів не вийде. Ліміти дещо збільшать витрати тіньового бізнесу. Коли той самий гральний бізнес робить поповнення рахунків, задіяна ціла армія людей. Після обмежень він більше витрачатиме на інфраструктуру та адміністрування, але це його не зупинить".

Проте ліміти точно будуть новою реальністю. Вони вже є, просто різні у різних банках. Питання централізованих - лише у деталях. Офіційного рішення НБУ ще не маємо, але загальна структура відома, і нові ліміти стосуватимуться:

• саме фізосіб. Про перекази юрособам, ФОПам, комерційним закладам не йдеться;
• саме P2P переказів. Аналогічні обмеження для IBAN-переказів, за реквізитами, навіть якщо це від фізособи фізособі, не планують встановлювати.
• тільки вихідних операцій. Тобто запропонований Нацбанком ліміт не зачепить вхідні, з отримання.

Ліміти щодо суми на місяць – 100 тис. грн.

Далі до публікації офіційної постанови можемо лиш припускати. Анонсували ліміт не тільки за сумою, але й за кількістю операцій– 30 на місяць. Але є низка повідомлень, що від цього вирішили відмовитися.

Також раніше йшлося, що обмеження будуть на одну особу в одному банку, а не на окремий рахунок. Тобто одна фізособа – два рахунки в одному банку, дві картки у ньому чи більше – для усіх ліміт 100 тис. грн на місяць, а не для кожного окремо. Якщо рахунки в однієї особи в різних банках, тоді за наявності двох рахунків ліміт вихідних операцій за P2P-переказами – 200 тис. грн. І так далі.

У НБУ обіцяють не враховувати при обмеженнях перекази волонтерам. Андрій Пишний пояснює, що обговорення було з волонтерською спільнотою, щоб ліміти цьому руху не зашкодили.

"Волонтери будуть окремо. Банки будуть робити на своїй стороні списки, вони зможуть ними обмінюватися. Плюс зараз найбільші волонтери ідентифіковані у банку, тому ми вбачаємо, що ймовірність виникнення проблем буде мінімальна", - запевняє заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Як переказувати після встановлення лімітів?

В НБУ кажуть, що 95% клієнтів не відчують обмежень щодо суми, а щодо кількості операцій – 98,44%. Насправді потенційно проблемних ситуацій може бути багато. Дрібні перекази за номером картки дітям, батькам, на збори, не обов'язково найбільшим волонтерам, а не відомим широкому загалу чесним активістам чи безпосередньо бійцям – і законослухняний громадянин вже може вийти за межі ліміту щодо кількості операцій, якщо їх встановлять. Велика зарплата військовому на фронті чи цілком легальна в IT-індустрії, яку треба переказати родині, переказ волонтером за мавіки, броніки, тепловізори, разовий переказ накопичених на велику покупку грошей – і громадянин вже виходить за межі лімітів по сумі. Варіантів у них небагато, але вони є.

Найкращій варіант – оптимізувати кількість своїх P2P-переказів та частіше використовувати IBAN-перекази. Комісії можуть стягуватися в обох випадках, але не всі фінустанови їх застосовують – треба дізнатися, які є у вашому банку.

IBAN-перекази доволі швидкі, хоч і не миттєві, як з картки на картку. Якщо сама система IBAN працює 24/7, не усі банки у такому режимі проводять платежі.

Звикнути треба до того, що призначення платежу у цьому випадку є обов'язковим, тоді як при переказі з карти на карту – ні. Тобто якщо це переказ дитині на смаколики, все одно треба щось вказати. Наприклад, "допомога члену сім'ї".

Враховуючи популярність P2P, не всі розуміють, де знайти IBAN свого рахунку, щоб ним поділитися. За посиланням – способи пошуку для клієнтів різних банків.

IBAN має 29 символів – букв та цифр, які складніше засвоїти, запам'ятати чи коректно передати, ніж 16 цифр номеру картки. Але зазвичай у банківських застосунках можна створити шаблон переказу, щоб користуватися ним при регулярних чи частих на користь, наприклад, членів сім'ї або перевірених волонтерів.

Саме до IBAN-переказів волонтерам треба привчати донатерів. Проте тут потрібен й крок на зустріч від банків, щоб зробити збори у такий спосіб більш зручними.

Причина, з якої регулятор значно менше боїться IBAN-переказів і того, що у них зануряться нелегали та дропи у тому, що вони позбавлені такої анонімності, як P2P.

Ще один спосіб – мати рахунки та картки у різних банках. Важливо не заплутатися у комісіях, нюансах обслуговування. Також треба не вивалитися за межі ліміту щодо суми, якщо з якихось причин довелося ганяти свій дохід між різними банками. Бо якщо 34 тис. грн зарплати тричі перевести туди-назад, вже ліміт буде перевищений, і не важливо, що дохід той самий.

Велику суму, наприклад гроші батькам на якусь велику покупку, можна провести й переказом через відділення банку. Проте у цьому випадку точно буде комісія, і навіть 0,5%, якщо сума велика – це значні витрати.

Пристосовуватися до нових реалій все одно доведеться, бо у НБУ із рішенням визначилися: із найголоснішими критиками, тобто волонтерами, поспілкувалися і ліміти будуть. Орієнтовно 15 серпня їх ухвалить правління Нацбанку, а за місяць вони почнуть діяти.

"Ми провели з волонтерами кілька зустрічей, зібрали зворотний зв'язок. Показали, як дизайн запланованого рішення дасть можливість банкам врахувати потреби волонтерів, та дали відповіді на запитання. Градус обговорення знизився, - каже Андрій Пишний, - Це означає, що ми органічно підходимо до ухвалення того рішення, яке Національний банк комунікував".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому лихоманить фондові ринки у СШИ, які ризики це несе та чим загрожує нам.