В середині липня уряд подав до Верховної Ради два законопроєкти: про перегляд бюджету зі змінами видатків на безпеку та оборону (11417), про підвищення податків, зокрема військового збору (11416). Гроші на військові видатки потрібні "на вчора", проте податкові ініціативи Кабміну виявилися занадто суворими і їх переробили.

Нещодавно доопрацьований проєкт 11416 показали нардепи. Його розглядатимуть у профільному комітеті та у вересні винесуть на розгляд у парламент.

Які запропоновані урядом податкові зміни депутати хочуть зберегти та які додати, які пропозиції змінять та які викреслять, розбирався "Ми – Україна".

Які умови викреслили із законопроєкту?

Акцизи на воду. В Кабміні хотіли додати пункт у Податковий кодекс щодо акцизу розміром 0,1 євро за літр на води, у тому числі мінеральні та газовані, з додаванням цукру, інших підсолоджувачів, ароматизаторів. Після доопрацювання цієї норми в проєкті вже немає. Проте це не означає, що й акцизу на солодку воду не буде. Його збираються запровадити іншим депутатським законопроєктом 9032-1, який вже чекає на розгляд.

Мінімальний ПДФО. В урядовому варіанті податкових змін для роботодавців хотіли встановити мінімальний розмір податку на доходи фізосіб, які вони мають сплачувати за найманого працівника. Збиралися застосувати нижню планку – щонайменше ПДФО (ставка 18%) із мінімальної зарплати. Але місцевим радам мали намір дати повноваження встановлювати більшу мінімальну базу оподаткування, тобто вищу за одну мінімалку. Якщо у співробітника зарплата нижча і ПДФО сплачений з неї, податковий агент (тобто роботодавець) мав би покрити різницю за власний рахунок.

Ця зміна мала б з'явитися у прикінцевих та перехідних положеннях Податкового кодексу та діяти під час воєнного стану. Проте цієї норми у доопрацьованому проєкті немає.

ПДВ на посилки. В Кабміні збиралися переписати пункт 196.1.17 Податкового кодексу, згідно з яким нині не оподатковуються ПДВ посилки та товари у несупроводжуваному багажі, митна вартість яких – до 150 євро. В уряді пропонували не оподатковувати тільки товари від фізособи іншій фізособі на суму до 45 євро в одній депеші чи в одному вантажі.

Виходячи з доопрацьованої версії проєкту, пункт 196.1.17 ПКУ не чіпатимуть. Тобто умови оподаткування посилок ПДВ лишаються такими, як зараз – при вартості до 150 євро не оподатковуються.

Інвентаризація. Кабмінівський проєкт мав додати норму до статті 16 ПКУ про обов'язки платника податків. Під загрозою арешту майна, платників хотіли зобов'язати проводити інвентаризацію товаро-матеріальних цінностей і готівки на запит податкової. У доопрацьованому проєкті статтю 16 вже не чіпають.

Військовий збір. Він був та лишається тимчасовим та діє, поки ВРУ не ухвалить рішення про завершення реформи ЗСУ. Коли положення про збір ухвалювали у 2014 році, не передбачали, що надходження йдуть безпосередньо на фінансування сектору безпеки та оборони. Відтоді, внаслідок змін протягом останніх 10 років, за останнім проєктом уряду та його доопрацьованою версією ніхто не чіпав норму про те, що надходження від військового збору спрямовуються у загальний бюджет.

Уряд проєктом 11416 запропонував підвищити ставку тим, хто вже сплачує військовий збір, запровадити його для окремих платників, які ще не сплачують, застосовувати його в разі певних операцій. Але деякі з пропозицій Кабміну щодо ВЗ депутати викреслюють.

Хоч в уряді й пропонували, але з проєкту прибрали норми про військовий збір:

• зі ставкою 5% для таких операцій: придбання у банків банківських металів – від їхньої вартості; при продажу одного об'єкта нерухомості – від отриманого доходу; від вартості послуг мобільного зв'язку операторами мобільного зв'язку;
• зі ставкою 15% при першій реєстрації легковика, як відсоток від його вартості;
• зі ставкою 30% від вартості реалізованих товарів для підприємств, установ, організацій, ФОПів, які реалізують ювелірку.

Проте це не усі урядові положення, які стосуються військового збору. Решту або лишили без змін, або трохи відкоригували.

Що залишили та змінили у проєкті?

Військовий збір. Зараз за ПКУ платниками військового збору є фізособи та податкові агенти. Кабмін пропонував зробити платниками також ФОПів та юросіб. Після доопрацювання в переліку платників ВЗ, крім фізосіб та податкових агентів, є ФОПи, а от юрособи – тільки у складі платників єдиного податку третьої групи.

Як уряд і планував, так після коригування й лишилася нова ставка військового збору для фізичних осіб. Замість 1,5% з них стягуватимуть 5% напряму або через податкових агентів з таких доходів:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний. Це, зокрема, зарплата;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які оподатковуються під час їхнього нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи.

ФОПи на єдиному податку першої та другої групи за новою версією змін будуть сплачувати військовий збір ставкою 10% щомісяця з суми, яка дорівнює мінімальній зарплаті. До змін пропонували ставку 5% з двох мінімалок (сума виходила б та сама) для ФОПів на першій, другій та четвертій групі

Платники єдиного податку третьої групи платитимуть з доходів 1% військового збору. Тут умови не змінилися щодо ставки, але їх виправили щодо платників, і такий ВЗ вже не пропонують для юросіб на загальній системі оподаткування.

Податок на прибуток АЗС. В Кабміні пропонували змінити ПКУ так, що АЗС мали б сплачувати податок на прибуток авансовим платежем. Розмір збиралися прив'язати до обсягів резервуарів для зберігання пального в місці реалізації. 1 кубічний метр резервуару дорівнював би 0,5 розміру мінімалки.

Тепер авансовий внесок пропонують зафіксувати чіткою сумою та прив'язати її вже до виду пального, яке реалізується, та до того, чи продаються при цьому на АЗС алкоголь і тютюнові вироби:

• якщо алкоголь і тютюн на АЗС не продаються. В такому разі щомісячний авансовий внесок: 30 тис. грн за кожне місце, де продається тільки скраплений газ; 60 тис. грн, за кожне місце, де продається один вид пального, крім газу, чи кілька видів пального, включно із газом;
• якщо алкоголь і тютюн на АЗС продаються. В такому разі щомісячний авансовий внесок: 40 тис. грн за кожне місце, де продають тільки газ, 80 тис. грн за кожне місце, де продають один вид пального, крім газу, чи кілька видів пального, включно із газом.

Що додали до законопроєкту?

Подаючи два законопроєкти, Кабмін не дуже занурювався у роз'яснення щодо того, скільки на сектор безпеки та оборони вийде залучити за рахунок кожної окремої нової норми. Про результати можна приблизно здогадуватися, виходячи зі змін до бюджету-2024 та із загального анонсу.

Розрив у військових видатках у 2024 році у Міністерстві фінансів зафіксували на рівні 500 млрд грн. Коли подавали проєкти, казали, що за рахунок додаткових податкових заходів хочуть залучити 138,7 млрд грн. Після доопрацювання заходи пом'якшили, але гроші все одно потрібні. Тому якщо комусь пішли на зустріч, хтось інший має заплатити більше.

У відкоригованому проєкті є дві нові податкові норми щодо податку на прибуток підприємств за результатами 2024 року:

• для банків ставка податку на прибуток підприємств становитиме 50%;
• для небанківських фінансових установ (крім страховиків) ставка податку на прибуток підприємств становитиме 25%.

Що далі?

Доопрацьований законопроєкт про податки спочатку має розглянути профільний комітет ВРУ та схвалити його. За попередніми даними з парламенту, робоча група збереться вже 29 серпня, а винести на розгляд документ хочуть у перших числах вересня. Враховуючи, що потрібно два читання, але й гроші потрібні, очікується, що проєкт ухвалять у вересні.

Цього чекають і донори. Зокрема голова місії МВФ в Україні Гевін Грей називає міжнародну допомогу, реструктуризацію боргу за євробондами та податкову реформу частинами загального пакету необхідної фінансової політики. У Фонді кажуть, що наступного року нам знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж раніше очікувалося.

"Я думаю, значна частина коштів надійде від донорів. Але внутрішня політика України також має бути спрямованою на досягнення бажаного результату", - каже Грей.

Він пояснює, що донори очікують, що Україна працюватиме над тим, щоб стати самодостатньою.

Із першим поданням "ресурсного" законопроєкту експерти дискутували про те, чи не варто замість більшої ставки військового збору, його застосування для ширшого кола осіб та інших податкових ініціатив підвищити податок на додану вартість. Пропонували додати три відсоткові пункти. Логіка у тому, що підвищений ВЗ та інші запропоновані податкові новації стосуватимуться лише тих, хто працює в білу, а тіньовий сектор їх не відчує. Тоді як ПДВ сплачують усі.

"ПДВ не підвищується", - коментує доопрацьований варіант законопроєкту голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

В такому разі, констатує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, не вийде зібрати потрібний обсяг коштів. Він уточнює, що загалом через податкові зміни в уряді хотіли залучити 125 млрд грн по року з потрібних 500 млрд грн.

"Питання ще у тому, коли ця норма буде реалізована. Порядку 25-30 млрд грн додадуть акцизи, але якщо з вересня будуть підвищені акцизи на нафтопродукти, то алкоголь та тютюн не проголосовані. Ресурсний законопроєкт навіть не потрапив на перше читання, а уявіть собі тут ще й любимі усіма політичні торги. Хіба буде окреме рішення про скорочену процедуру розгляду. Але в будь-якому випадку, який би варіант не був, тиск буде на нас із вами, - резюмує економіст, - Це чергове бажання залізти у наші кишені. Наслідки підвищення акцизів ми відчуємо протягом місяця, наслідки підвищення військового збору – наступного місяця після введення закону в дію, коли почнеться нарахування різного роду платежів з його урахуванням. Щодо військового збору майже нічого не зрушили. Загалом це косметичні зміни. Хіба ви бачити якісь пропозиції по детінізації, по здійсненню якихось серйозних заходів на митниці? Ні, навіть слово "митниця" жодного разу не згадується, хоча тільки лінивий не каже, що на митниці крадуть. За великим рахунком, і перший варіант законопроєкту, і другий варіант тисне на нас із вами – на тих, хто легально сплачує та легально живе".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, чому обмежать перекази на банківські картки фізосіб та як пристосуватися до нових лімітів.